У Запоріжжі відбулось засідання усноісторичного клубу

Український інститут національної пам’яті ініціював створення усноісторичного клубу, метою якого є обмін досвідом популяризації матеріалів усної історії. Перше засідання клубу відбулося 20-21 червня в Запорізькому національному університеті (ЗНУ).

До участі у заході були запрошені науковці, вчителі, архівісти, журналісти, громадські активісти, фахівці різних галузей, які мають досвід роботи з усноісторичними джерелами.

На відкритті засідання виступили проректор з наукової роботи ЗНУ Геннадій Васильчук; декан історичного факультету Володимир Мільчев; завідувачка кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін, директорка Інституту усної історії Юлія Головко; координаторка регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті Тетяна Привалко.
Засідання проходило за такими панелями: усноісторичні проекти: український досвід; архіви усної історії: ступінь відкритості; усна історія в музейному та освітньому просторах; усна історія: вихід з академічного простору.

У заході взяли участь люди, які безпосередньо займаються реалізацією усноісторичних проектів, та тих, що дотичні до усної історії.

Юлія Головко розповіла про те, як упродовж 19-ти років у ЗНУ здійснюється проєкт «Усна історія Степової України». У ньому задіяні викладачі кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін та студенти. Під час роботи над проектом була напрацьована оптимальна методика, яка стала у нагоді для реалізації багатьох інших усноісторичних опитувань.
Доцент кафедри новітньої історії України ЗНУ Олексій Штейнле розказав про проект «Усна історія російсько-української війни 2014 – ….», який реалізується спільно з УІНП. Завідувач сектору обліку та збереження усних джерел УІНП Тетяна Ковтунович представила усноісторичні проекти Інституту. Начальник відділу навчально-методичного забезпечення освітнього процесу НАДУ Ярина Лазар – результати власного проекту з дослідження історії культурно-просвітницького товариства «Вертеп».

Під час заходу відбулася екскурсія до Запорізького обласного краєзнавчого музею, де його директор Михайло Мордовський розповів про експозиції, присвячені Революції Гідності та сучасній російсько-українській війні, де використані усні історії учасників цих подій.

Координаторка освітніх програм харківського Центру гендерної культури Світлана Губіна та науковий співробітник Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро) Олена Іщенко повідомили про те, як в експозиціях їхніх установ представлені усні свідчення та які відгуки про них мають відвідувачі.

Про місце і значення усної історії в освітньому просторі можна було почути з виступів вчителя історії Запорізького багатопрофільного ліцею «Перспектива» Дмитра Секиринського; доцента кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ольги Сирцової; заступниці директора з навчально-виховної роботи Юльївського НВК Людмили Фокіної.

Про вихід усної історії з академічного простору йшлося у доповідях завідувача кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігоря Лимана, співзасновниці «Інша Освіта / Insha Osvita», фасилітаторки міжнародної тренерської мережі «Theodor-Heuss-Kolleg» Каріни Фурси.

Педагог, режисерка київського PostPlayТеатру Галина Джикаєва поділилася, якими можуть бути усні історії в документальному театрі. Для прикладу вона розповіла про роботу над виставами «Сіра зона», «Ополченці» та «Дівчата-Дівчата».
Як формуються архіви усної історії, яким чином вони організовані та як представлені в інтернет-просторі йшлося у виступах доцента кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін ЗНУ, голови правління Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького Сергія Білівненка; провідного історика міжкафедральної лабораторії «Центр усної історії» Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталії Дробкової; заступниці директора Центру юдаїки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Анни Прохорової та співробітниці Інституту національної пам’яті Тетяни Привалко.
Учасники клубу також розпочали обговорення можливості подальшої співпраці та перспективних форм оприлюднення усних оповідей. Наступне засідання усноісторичного клубу відбудеться в Чернівцях, 26-27 вересня.