Бердянська коса

м. Бердянськ

Своїм утворенням коса зобов’язана річці Берді, яка тисячоліттями намивала її піщаноглинисту основу. Степовий вітер приносив сюди насіння трав, чагарників і деяких дерев. Так утворився рослинний покрив Бердянської коси. В цілому тут налічується близько 300 видів рослин, багато з яких занесені в Червону книгу.

Фауна Бердянської коси представлена зайцями, їжаками, куницями, лисицями, ласками, степовими котами. Найбільшою різноманітністю відрізняється світ пернатих. Під час міграції птахів їх кількість стрімко зростає. Типові місцеві види – кулики, лебеді, чаплі, качки, сороки, чайки, баклани і багато інших. Більшість з них гніздяться на невеликих островах Великий і Малий Дзендзик, розташованих уздовж коси.

Сьогодні на оголовку Бердянської коси влаштований заказник.

Всю косу умовно поділяють на три частини: Ближню, Середню і Дальню. Узбережжя Ближньої коси рясніє лиманами: Бердянський лиман, озера Кругле, Мазанкове, Червонопере, Довге, Велике, Червоне. На березі останнього на початку ХХ ст. виник знаменитий бердянський курорт.

Грязї місцевих лиманів лікувальні. Концентрація солі в деяких озерах, таких як Довге, досягає 130 г / л, що не поступається аналогічним показникам Мертвого моря.

Бердянську косу називають одним величезним пляжем. Тут море набагато чистіше, ніж в місті. На Середній косі пляжі облаштовані. Чудові «нічийні» пляжі збереглися на Дальній косі.