Сайт Запорізького обласного туристично-інформаційного центру

Історія

Покровський ярмарок у Запоріжжі – щорічний та традиційний. Започаткований 238 років тому. На той час – це було поселення поблизу Олександрівської фортеці, так званий “фурштат”, й тут вже ярмаркували на Покрову. Задля поповнення міської скарбниці у 1781 році Азовський губернатор Герсіванов впровадив щорічні чотири ярмарки у Олександрівську (нині – Запоріжжя). Найприбутковішим – був Покровський ярмарок. […]

Експонати музею відображають переважно процес заселення Приазов’я, а також розповідають про етнічне розмаїття півдня області.

Оріхівський районний краєзнавчий музей було відкрито у 1995 р. до 52-ї річниці визволення міста. Музей розташовано у будинку, зведеному у 1893 р. в стилі українського класицизму. Великий і просторий одноповерховий будинок – взірець казарменої архітектури кінця ХІХ ст.

Цікавим зразком архітектури Олександрівська є триповерховий прибутковий будинок Я. Лещинського (1901), виконаний в російсько-візантійському стилі.

Ільїнська церква була заснована у 1904 р. на землях Василя Протопопова. Храм цікавий розписами, що частково збереглися на його стінах і склепінні.

Школу для менонітських дівчаток у Верхній Хортиці відкрили в 1895 р. Однією із засновників нової школи стала Катарина Вальман, яка пожертвувала на будівництво 10 тис. крб. Школа стала однією з кращих в окрузі.

Одна з найбільших фортець Дніпровської лінії укріплень була побудована на березі р. Берди в 1774 р. Захар’ївська фортеця мала форму восьмикутної зірки. Між валами бастіонів і равелінів були вісім проходів, закритих внутрішніми траверсами.

Нижній Бердянський маяк – одна з найстаріших споруд Бердянська. Він і сьогодні радує око відпочивальників і приносить величезну користь тим, хто в морі. Його 23-метрова восьмикутна вежа з червоною смугою по центру була зведена в далекому 1837 р.

Мабуть, найвідомішою, в першу чергу серед студентів, будівлею на вулиці Олександра Невського є прибутковий будинок лісопромисловця Іллі Адіровича.

Археологічний комплекс Кам’яна Могила — унікальний пам’ятник первісного мистецтва в Північному Приазов’ї, що має виняткове значення у вивченні давньої духовної культури людства.

Мелітопольський міський краєзнавчий музей розміщений в особняку двічі голови міської думи Мелітополя, купця ІІ гільдії Івана Чернікова. Будівля зведена у 1913 р. в стилі модерн. Головною відмінною рисою особняка є чудові барельєфи, що прикрашають фасад будівлі. На центральному зображені чотири дівчини, які взялися за руки.

Арт-галерея Barannik – невелика, по-домашньому затишна галерея, заснована Юрієм Баранніком у 2006 р. Коли опиняєшся тут, не залишає відчуття, що ти прийшов додому до друзів.

Храм був зведений в 1890 р. у селі Мар’ївка, заснованому ще наприкінці XVIII ст. запорозькими козаками. Його назва пов’язана з ім’ям візантійського священнослужителя, поета Андрія Критського, який жив у VII – VIII ст.

Через дорогу від парку розташований комплекс колишньої жіночої гімназії, що складається з двох корпусів: старого одноповерхового 1905 р. і більш пізнього двоповерхового 1912 р. Комплекс виконаний в цегляному стилі з деякими елементами класицизму.

Одним із символів Запоріжжя по праву вважають Дніпровську гідроелектростанцію, будівництво якої вирішило проблему судноплавства у порожистій частині Дніпра та підготувало енергетичну базу для Придніпровського промислового комплексу.

Садиба була зведена наприкінці ХІХ ст. для М. Міклашевського (1853 – 1916 рр.) — статського радника, очільника Катеринославського дворянства, родина якого володіла цими землями, починаючи з 1802 р.

В кінці ХІХ ст. у Бердянську проживало понад 100 караїмських сімей. Ще в середині ХІХ ст. на кошти громади була побудована караїмська синагога, а у 1899 р. на цьому місці з’явився новий молитовний будинок – кенаса.

За залізною огорожею знаходиться розкішна будівля, що налеала колись почесному громадянину Мелітополя, купцеві ІІ гільдії І. Юріцину. Особняк був побудований в кінці ХІХ ст. Його дах вінчають два гострих «шатра», які надають будинку певну схожість із замком.

Запорізький обласний краєзнавчий музей — найбільший в регіоні. У його фондах зберігається понад 140 тис. експонатів, серед яких одна з найбільших в Україні археологічна колекція, великі нумізматична та етнографічна колекції, широке зібрання знаків, плакатів, зброї, предметів побуту.

Будівля, що віддалено нагадує замок, зведена у першій половині ХХ ст. на кошти вдови відомого власника заводу Андреаса Вальмана Катарини Вальман.

Мелітопольський монастир – перший на території Запорізької та Мелітопольської єпархії. Рішення про його заснування було прийнято в 1994 р.

Музей історії зброї в Запоріжжі створено у 2004 р. на основі приватної колекції Віталія Шлайфера. Це один з найбільших приватних музеїв України. Експонати для нього збиралися протягом довгих років на п’яти континентах.

Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» — найбільш відвідуваний туристичний об’єкт на острові Хортиця. Комплекс складається з двох частин: передмістя та Коша.

З навчальних закладів збереглися будівлі центральної школи і школи для дівчаток. Будівля центральної школи була зведена в 1895 р. Вона вдало поєднує в собі риси традиційної менонітської архітектури і неокласицизму, популярного в XIX ст.

Проїжджаючи по трасі Запоріжжя – Маріуполь, мимоволі звертаєш увагу на величну будівлю церкви, що піднімається над селом Кінські Роздори. Її висота становить понад 30 м.

Головна прикраса центральної частини Олександрівська – Свято-Покровський собор, зведений у 1886 – 1890 рр. на місці старої кам’яно-дерев’яної церкви.

Однією з найбільш примітних будівель історичної частини міста є будівля Олександрівської жіночої гімназії, зведена в 1901 – 1902 рр.

Свято-Троїцький храм був закладений у 1814 році на березі р. Обиточна на честь перемоги у війні над Наполеоном 1812 року.

Храм Архістратига Михаїла, побудований в середині XIX ст., є єдиною культовою спорудою Чернігівського району, що дійшла до наших днів у первозданному вигляді. Храм зведений у стилі класицизму.

Храм був побудований на високому лівому березі р. Конки у 1806 р. на землях, що колись належали царській родині. Катерина ІІ подарувала їх у володіння графам Скавронським, а згодом вони перейшли до графа Літта.

Хортиця — найбільший острів на Дніпрі, що має дивовижну природу та багату історію. Вважають, що топонім «Хортиця» походить від тюркського слова «орт», «орта», тобто «середній». За іншими версіями свою назву острів отримав від імені слов’янського бога сонця Хорса або слова «хорт», яким в давнину називали собак та вовків.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці – покровительки запорозьких козаків – розміщувалася в центрі січової площі. У ній до і після походів, а також в усі християнські свята проводилися служби.

В урочищі Пристіни, на високому правому березі річки Конки причаїлося мальовниче Панське озеро. Водойму, обкладену ракушняком, живлять 25 природних джерел, від того вода тут чиста і завжди холодна (не тепліше 15 градусів).

Храм Святого Архангела Михаїла був побудований на місці старої дерев’яної церкви в 1905 р. Під час ІІ Світової війни приміщення храму використовували як військовий госпіталь.

Дом-музей розташований у старовинній менонітській будівлі 1848 р. забудови у центрі села Владівка. До І Світової війни село називали Гнаденфельд, що можна перекласти як «благодатне поле». Відомо, що першим власником будинку був меноніт Арнольд Петерсон.

Чудовий костел зустрічає гостей Бердянська при в’їзді в історичну частину міста. Ідея його спорудження належить ксьондзу Здиславу Зайонцу – настоятелю парафії Різдва Пресвятої Діви Марії. Сучасна будівля має риси готичної архітектури. Перші богослужіння в храмі почалися у 2004 р.

Ефектна будівля на перетині вулиць Університетської і М. Грушевського була зведена в 1894 – 1895 рр. купцем Ісааком Мінашем, який торгував мануфактурою.

Навпроти парку ім. Петра Шмідта розміщується один з корпусів Бердянського державного педагогічного університету, споруджений в 1973 – 1876 рр. за проектом військового інженера Костянтина Єльського.

Садиба Попова — це унікальна пам’ятка історії та архітектури Південної України кінця XVIII — ХІХ ст. Комплекс господарчих будівель, службових квартир, що збереглися до сьогодні, є рештками одного з найбільших дворянських маєтків регіону.

Практично на самому початку вулиці Олександра Невського знаходиться найстаріша із збережених культових споруд Мелітополя – собор Святого Благовірного князя Олександра Невського, зведений у 1884 р. на гроші євпаторійського купця Аверіка Хлєбнікова.

Почати прогулянку по Азовському проспекту найкраще з відвідування Свято-Троїцького храму на Троїцькій площі. Використання натуральних будівельних матеріалів і оригінальних технологій при будівництві, реконструкції і відновленні культових споруд – сьогодні рідкість.

Бердянська кірха Христа Спасителя– єдиний діючий лютеранський храм на південному сході України. Він був зведений в 1901 – 1903 рр. лютеранською громадою, яка налічувала в ті роки близько 180 осіб.

     Музей розміщується у будівлі колишнього банку Заємного кредиту товариства «Кернер і сини», збудованого в 1901 р. Експозиція складається із 9 розділів, що розташовані на двох поверхах. Загальна кількість експонатів складає трохи більше 18 тис. одиниць.

     Музей заснований у 1963 р. на основі колекції місцевого краєзнавця І. Грязнова. Перші зали присвячені стародавній історії краю. Тут  представлені білозерська археологічна культура періоду пізньої бронзи, а також скіфські речі: озброєння, предмети побуту, прикраси. Частина експозиції присвячена козацькому періоду історії краю.

     Приморський районний краєзнавчий музей був заснований на громадських засадах у 1961 р. Біля самого входу відвідувачів зустрічають скіфські та половецькі кам’яні баби. В музеї широко представлена етнографічна колекція.

     Зануритися у світ зображувального мистецтва та малої пластики найкраще у художньому музеї ім. Ісаака Бродського. Його колекція нараховує понад 4 тис. витворів мистецтва ХІХ – ХХ ст. Серед них — роботи всесвітньовідомих майстрів живопису І. Айвазовського, А. Бенуа, П. Білоусова, І. Бродського та інших.

     Меморіальний будинок-музей П. Шмідта – філія краєзнавчого музею. Музей було відкрито у 1980 р. В цьому будинку з 1876 по 1886 рр. мешкала родина начальника міста і порту П. Шмідта, тут пройшли дитячі роки його сина – майбутнього лейтенанта П. Шмідта, який навчався неподалік у Бердянській класичній чоловічій гімназії.

     Музей історії м. Бердянська – філія Бердянського міського краєзнавчого музею. Музей відкрито в 2005 року. П’ять експозиційних залів охоплюють три періоди розвитку міста: дорадянський, радянський та роки незалежності України. В експозиції представлені унікальні документи з історії міста, рідкісні фотографії, речі.

     Бердянський краєзнавчий музей було засновано у 1929 році і розміщено в одному з найкрасивіших будинків міста – колишній міській управі. Згодом для музею надали іншу будівлю, в якій свого часу знаходився Бердянсько-Ногайський банк.

     Музей техніки Богуслаєва — один з наймолодших у місті. В ньому представлені унікальні колекції поршневих і реактивних авіаційних двигунів, що випускалися підприємством «Мотор Січ» в різні періоди історії. Незабутнє враження справляє велетенський двигун для найбільшого в світі літака Ан-225 «Мрія». На другому поверсі розмістилася колекція мотоциклів 30-х – 80-х рр.