Сайт Запорізького обласного туристично-інформаційного центру

Історія

Цікавим зразком архітектури Олександрівська є триповерховий прибутковий будинок Я. Лещинського (1901), виконаний в російсько-візантійському стилі.

Багато визначних пам’яток Оріхова пов’язані з діяльністю менонітів. Нині вулиці міста прикрашають будівлі, зведені менонітами в кінці XIX – початку ХХ ст. Одна з них – будинок Йоганна Янцена – великого місцевого власника заводу, двох парових млинів.

Ільїнська церква була заснована у 1904 р. на землях Василя Протопопова. Храм цікавий розписами, що частково збереглися на його стінах і склепінні.

Школу для менонітських дівчаток у Верхній Хортиці відкрили в 1895 р. Однією із засновників нової школи стала Катарина Вальман, яка пожертвувала на будівництво 10 тис. крб. Школа стала однією з кращих в окрузі.

Одна з найбільших фортець Дніпровської лінії укріплень була побудована на березі р. Берди в 1774 р. Захар’ївська фортеця мала форму восьмикутної зірки. Між валами бастіонів і равелінів були вісім проходів, закритих внутрішніми траверсами.

Нижній Бердянський маяк – одна з найстаріших споруд Бердянська. Він і сьогодні радує око відпочивальників і приносить величезну користь тим, хто в морі. Його 23-метрова восьмикутна вежа з червоною смугою по центру була зведена в далекому 1837 р.

Мабуть, найвідомішою, в першу чергу серед студентів, будівлею на вулиці Олександра Невського є прибутковий будинок лісопромисловця Іллі Адіровича.

«Круглий будинок» архітектора Віталія Лаврова є однією з найяскравіших споруд кварталу №3 Шостого селища. Його незвичайну кільцеву форму намагалися пояснювати по-різному. Серед самих неймовірних версій – перша буква в слові «Сталін». Але ця версія не підтвердилася старими планами селища.

Мелітопольський міський краєзнавчий музей розміщений в особняку двічі голови міської думи Мелітополя, купця ІІ гільдії Івана Чернікова. Будівля зведена у 1913 р. в стилі модерн. Головною відмінною рисою особняка є чудові барельєфи, що прикрашають фасад будівлі. На центральному зображені чотири дівчини, які взялися за руки.

Арт-галерея Barannik – невелика, по-домашньому затишна галерея, заснована Юрієм Баранніком у 2006 р. Коли опиняєшся тут, не залишає відчуття, що ти прийшов додому до друзів.

Храм був зведений в 1890 р. у селі Мар’ївка, заснованому ще наприкінці XVIII ст. запорозькими козаками. Його назва пов’язана з ім’ям візантійського священнослужителя, поета Андрія Критського, який жив у VII – VIII ст.

Через дорогу від парку розташований комплекс колишньої жіночої гімназії, що складається з двох корпусів: старого одноповерхового 1905 р. і більш пізнього двоповерхового 1912 р. Комплекс виконаний в цегляному стилі з деякими елементами класицизму.

Одним із символів Запоріжжя по праву вважають Дніпровську гідроелектростанцію, будівництво якої вирішило проблему судноплавства у порожистій частині Дніпра та підготувало енергетичну базу для Придніпровського промислового комплексу.

Будинок купця Аврума Єзрубільського – один з найкрасивіших в старому Бердянську. Його пишна архітектура підкреслювала статус господаря – відомого в місті підприємця, власника модної книгарні.

Садиба була зведена наприкінці ХІХ ст. для М. Міклашевського (1853 – 1916 рр.) — статського радника, очільника Катеринославського дворянства, родина якого володіла цими землями, починаючи з 1802 р.

В кінці ХІХ ст. у Бердянську проживало понад 100 караїмських сімей. Ще в середині ХІХ ст. на кошти громади була побудована караїмська синагога, а у 1899 р. на цьому місці з’явився новий молитовний будинок – кенаса.

За залізною огорожею знаходиться розкішна будівля, що налеала колись почесному громадянину Мелітополя, купцеві ІІ гільдії І. Юріцину. Особняк був побудований в кінці ХІХ ст. Його дах вінчають два гострих «шатра», які надають будинку певну схожість із замком.

Запорізький обласний краєзнавчий музей — найбільший в регіоні. У його фондах зберігається понад 140 тис. експонатів, серед яких одна з найбільших в Україні археологічна колекція, великі нумізматична та етнографічна колекції, широке зібрання знаків, плакатів, зброї, предметів побуту.

Будівля, що віддалено нагадує замок, зведена у першій половині ХХ ст. на кошти вдови відомого власника заводу Андреаса Вальмана Катарини Вальман.

Село Дівнинське було засновано албанськими переселенцями у 1861 р. на місці ногайського аулу Таз («чан», «чаша»). У 1906 р. ними була зведена Свято-Троїцька церква. Храм має хрестово-купольне планування і риси неовізантійського стилю в архітектурі.

Мелітопольський монастир – перший на території Запорізької та Мелітопольської єпархії. Рішення про його заснування було прийнято в 1994 р.

Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» — найбільш відвідуваний туристичний об’єкт на острові Хортиця. Комплекс складається з двох частин: передмістя та Коша.

Звертає на себе увагу розкішна будівля в стилі неокласицизм, зведена у 1947 – 1953 рр. за проектом відомого архітектора Семена Фрідліна, автора будівель Історична частина міста Чернігівського театру, центрального критого ринку в Києві, Будинку уряду і Національного палацу в Кишиневі.

З навчальних закладів збереглися будівлі центральної школи і школи для дівчаток. Будівля центральної школи була зведена в 1895 р. Вона вдало поєднує в собі риси традиційної менонітської архітектури і неокласицизму, популярного в XIX ст.

Найбільша концентрація пам’яток Бердянська зосереджена на Приморській площі. Головною її окрасою є невеликий, але пізнаваний пам’ятник «Бичку-годувальнику».

Проїжджаючи по трасі Запоріжжя – Маріуполь, мимоволі звертаєш увагу на величну будівлю церкви, що піднімається над селом Кінські Роздори. Її висота становить понад 30 м.

Головна прикраса центральної частини Олександрівська – Свято-Покровський собор, зведений у 1886 – 1890 рр. на місці старої кам’яно-дерев’яної церкви.

Оригинальна конструкція будівлі у формі «летючої тарілки» є одним з впізнаванних символів міста. Сюди цирк переїхав у 1972 р. Окрім Запоріжжя подібні будівлі цирку є лише у трьох містах – Гомелі, Краснодарі та Грозному. Новий зал для глядачів одночасно вміщає до 2 тис. гостей.

Однією з найбільш примітних будівель історичної частини міста є будівля Олександрівської жіночої гімназії, зведена в 1901 – 1902 рр.

Свято-Троїцький храм був закладений у 1814 році на березі р. Обиточна на честь перемоги у війні над Наполеоном 1812 року.

Храм Архістратига Михаїла, побудований в середині XIX ст., є єдиною культовою спорудою Чернігівського району, що дійшла до наших днів у первозданному вигляді. Храм зведений у стилі класицизму.

Храм був побудований на високому лівому березі р. Конки у 1806 р. на землях, що колись належали царській родині. Катерина ІІ подарувала їх у володіння графам Скавронським, а згодом вони перейшли до графа Літта.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці – покровительки запорозьких козаків – розміщувалася в центрі січової площі. У ній до і після походів, а також в усі християнські свята проводилися служби.

Храм Святого Архангела Михаїла був побудований на місці старої дерев’яної церкви в 1905 р. Під час ІІ Світової війни приміщення храму використовували як військовий госпіталь.

Дом-музей розташований у старовинній менонітській будівлі 1848 р. забудови у центрі села Владівка. До І Світової війни село називали Гнаденфельд, що можна перекласти як «благодатне поле». Відомо, що першим власником будинку був меноніт Арнольд Петерсон.

Чудовий костел зустрічає гостей Бердянська при в’їзді в історичну частину міста. Ідея його спорудження належить ксьондзу Здиславу Зайонцу – настоятелю парафії Різдва Пресвятої Діви Марії. Сучасна будівля має риси готичної архітектури. Перші богослужіння в храмі почалися у 2004 р.

Ефектна будівля на перетині вулиць Університетської і М. Грушевського була зведена в 1894 – 1895 рр. купцем Ісааком Мінашем, який торгував мануфактурою.

Навпроти парку ім. Петра Шмідта розміщується один з корпусів Бердянського державного педагогічного університету, споруджений в 1973 – 1876 рр. за проектом військового інженера Костянтина Єльського.

Садиба Попова — це унікальна пам’ятка історії та архітектури Південної України кінця XVIII — ХІХ ст. Комплекс господарчих будівель, службових квартир, що збереглися до сьогодні, є рештками одного з найбільших дворянських маєтків регіону.

Практично на самому початку вулиці Олександра Невського знаходиться найстаріша із збережених культових споруд Мелітополя – собор Святого Благовірного князя Олександра Невського, зведений у 1884 р. на гроші євпаторійського купця Аверіка Хлєбнікова.

Почати прогулянку по Азовському проспекту найкраще з відвідування Свято-Троїцького храму на Троїцькій площі. Використання натуральних будівельних матеріалів і оригінальних технологій при будівництві, реконструкції і відновленні культових споруд – сьогодні рідкість.

Бердянська кірха Христа Спасителя– єдиний діючий лютеранський храм на південному сході України. Він був зведений в 1901 – 1903 рр. лютеранською громадою, яка налічувала в ті роки близько 180 осіб.