Виставка «Меноніти: раціоналізм зі смаком»

14 липня 2021 р. о 15 годині в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкривається виставка «Меноніти: раціоналізм зі смаком», що розкриває окремі аспекти побуту менонітів.

В експозиційних залах Запорізького обласного краєзнавчого музею відвідувачі завжди з цікавістю знайомляться з експонатами пов’язаними з історією менонітських поселень на території краю, що були засновані в кінці XVIII – на початку XIX ст. Меноніти зробили значний внесок в розвиток економіки південної України. Вони були знаними хліборобами – дбайливо ставилися до землі, яку отримали, їхні підприємства сільськогосподарського машинобудування були відомими не тільки в регіоні, але й в інших країнах. Виробництво цегли та черепиці в колоніях дозволило надати поселенням європейського вигляду. Раціональний підхід був притаманним менонітам у будь-якій галузі, навіть у побуті. Свої оселі вони будували за європейськими традиціями – під одним дахом розташовували житлові та господарські приміщення. Незважаючи на те, що площа будівлі була значною, обігрів здійснювався однією великою піччю, що будувалася в кухні біля стіни вітальні та кутової кімнати. Нижня частина димаря була широкою і використовувалася для копчення м’ясних виробів. Внутрішнє планування будинку дозволяло дотримуватися принципу особистого простору. Навіть в сім’ях незаможних колоністів опочивальня батьків була окремим приміщенням. Оселю обставляли меблями власного виробництва. В Молочанському менонітському окрузі працювали понад 50 майстрів, які виготовляли меблі для жителів колоній, поміщиків, містян. Саме меблюванню менонітського помешкання присвячена виставка. Обстановка традиційного будинку колоніста не була дорогою, вишуканою. Але все що його оточувало робилося раціонально, із смаком.

Головним предметом в менонітській сім’ї була скриня, яка передавалася у спадок по жіночій лінії і завжди мандрувала всюди з господарями. Її робив сам батько дівчини, або замовляв майстру. Мати складала туди предмети посагу: скатертини, серветки, рушники, білизну – все те що стане у пригоді молодій сім’ї. Скриня була символом благополуччя сім’ї і вважалася особистою власністю заміжньої жінки.

Традиційними менонітськими меблями були шлафбанки – дерев’яні канапи з відігнутими назовні підлокітниками та спинкою з округленими кутами, які призначалися для сидіння та відпочинку. Сидіння підіймалося, в шухляді під ним зберігалися ковдра, простирадло, подушка.

Одяг розвішували в шафі з двома дверцятами, за якими знаходилися вішалки, що рухалися. Це дозволяло розмістити тут більшу кількість речей. В нижній частині шафи розташовувалася висувна шухляда. Часто меблярам замовляли і комоди з декількома шухлядами.

Розповсюдженими були кутові шафи з заскленими дверцятами в верхній частині, за якими зберігався святковий посуд. В нижніх шухлядах складали документи, гроші, бухгалтерські книги, Біблію, збірки псалмів. Це було місце куди не мали доступу діти. Для них робили іграшкові меблі.

На стіні у вітальні висів годинник, циферблат якого прикрашав рослинний орнамент або сцени з біблійної міфології. Такі годинники виробляли на підприємствах Крегера і Леппа. Обов’язковими предметами у вітальні, на кухні були стільці та столи.

Відвідувач звичайно зверне увагу на те, що менонітські меблі різняться за кольором – від чорного до зовсім світлого, з рослинним декором. За переказом менонітів, що жили в наших краях, саме тут відбулися зміни в традиціях декорування меблів, які потім поширилися на інші місця їхнього проживання. Як саме це сталося і як виглядають меблі, зібрані на території Запорізької області, можна дізнатися оглядаючи експозицію. На виставці використані декілька планшетів та світлини з міжнародних виставок «Меноніти в царській Росії і Радянському Союзі», що проходила в нашому музеї в 1999 р. та «До 200-річчя заснування Молочанського менонітського поселення. 1804 – 2004 рр.». Завдяки співробітництву з професором Торонтського університету Харві Діком, наш музей значно поповнив колекцію менонітських меблів. Меблі були придбані в колишніх колоніях Паства Молочанського округу, Кронсталь Хортицького округу, в м. Запоріжжі.

Жінки-менонітки займалися рукоділлям: шили одяг, вишивали монограми на білизні, серветках, вишивали фіранки традиційними сюжетами. Зразки таких речей передані музею сім’єю Пеннер.

Для менонітів були дуже важливими родинні зв’язки, пам’ять про своїх пращурів. Про це свідчать світлини, що прикрашають інтер’єри.

На виставці розміщено понад 60 експонатів, які надають уявлення про побут менонітів на півдні України в XIX – на поч. XX ст.