Будівля хортицької жіночої гімназії

м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 1 / вул. Істоміна, 18

Незважаючи на те, що навчання було платним (20 крб. На рік), від бажаючих отримати тут освіту не було відбою. За даними 1903 р. в школі навчалося понад 70 учениць.

Звертає на себе увагу розкішна архітектура будівлі школи, збагачена безліччю деталей. На першому поверсі розташовувалися чотири класні кімнати, фізична лабораторія, вчительська і квартири для вчителів. На другому – актова зала зі сценою. Щоранку тут проходили богослужіння для вихованок школи, а іноді і концерти для всіх жителів селища. Поверхи з’єднують ковані сходи, виготовлені на заводі Леппа і

Вальмана.

«Замок» К. Вальман

м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 7

Вона отримала в Німеччині диплом вихователя дитячого садка і планувала приміщення першого поверху облаштувати саме під дитячий садок. Однак мрія залишилася мрією. За часів Української революції будівельні роботи призупинилися і були закінчені лише в 30-ті роки. Тоді в приміщеннях «замку» розмістили квартири для вчителів місцевої школи.

«Замок» К. Вальман, виконаний в югендстілі – німецькій трактовці модерну, ідеально вписався в ландшафт крутого схилу балки. З боку він нагадував французьке шато. Його складний багаторівневий дах з високими димарями був видний здалеку. На жаль, в радянські роки вінбув перебудований і покритий ифером. Але і в такому вигляді будівля є справжньою окрасою селища і міста. У комплекс «замку» входить і флігель більш стриманої німецької архітектури.

Будівля центральної школи

м. Молочанськ, вул. Шевченка

Головний вхід до школи прикрашає портик з чотирма масивними колонами, що підтримують невеликий фронтон. Бокові фасади являли собою різаліти з трикутними фронтонами.

В середині будівлі розміщувалися вісім класних кімнат, бібліотека, актова зала, лабораторії і декілька кабінетів.

Ліве крило будівлі призначалося для середньої школи, а праве – для педагогічного коледжу. Стандартна шкільна програма була розрахована на три роки навчання. Для одержання диплому вчителя треба було провести за партою ще два роки.

Будівля школи для дівчаток (менонітський центр)

м. Молочанськ, вул. Паркова, 17-А

Фасад будівлі з боків прикрашали виразні різаліти, виконані у стилі голландського псевдобароко. Першою і головною вчителькою тут була Софія Шленкер із Коенсфілда (Німеччина). У 1910 – 1911 навчальному році школа стала «п’ятирічкою», а через декілька років – отримала статус гімназії і готувала вчителів.

Школа проіснувала до 1921 р. Під час ІІ Світової війни будівлясильно постраждала від пожежі, але була повністю відновлена у первозданному вигляді. У другій половині ХХ ст. у цихстінах поновився навчальнийпроцес. Починаючи з 2000 р. у приміщеннях колишньої школи для дівчаток розташовується Менонітський центр.

Дім-музей менонітських колоністів

село Владівка, вул. Миру

097-46-43-638

Теперешній його власник Микола Єременко придбав будівлю спеціально для музею. На жаль, із всього комплексу збереглася у первозданному вигляді лише житлова частина будівлі. Господарська була беповоротньо втрачена вже у ХХ ст. Тим не менше, тут є що подивитися!

М. Єременко буквально оточив себе і свій будинок старовинними речами. Двір садиби усіяний котками для обмолоту зерна, млиновими жорнами XIX – поч. ХХ ст. У господарських приміщеннях розташовані механізми для обробки землі – плуги, сіялки, борони і багато ін., а також ковальські міхи, колекція інструментів, черепиці, сільськогосподарські знаряддя праці. У самому домі відновлені інтер’єри менонітської садиби кінца XIX – поч. ХХ ст. Тут можна побачити менонітські меблі, побутові речі та багато іншого.