Приазовський районний краєзнавчий музей

смт Приазовське, вул. Горького, 76

(0233) 2-30-15

Окремі стенди та експозиції присвячені видатним землякам – двічі Герою Радянського Союзу Василю Петрову і видатному мандрівникові сучасності Федору Конюхову, українському письменнику Дмитру Міщенку і т. д. Всього у фондах музею зберігається понад 3,5 тис. експонатів.

Оріхівський районний краєзнавчий музей

м. Оріхів, вул. Покровська, 38

(06141) 4-30-97

Оріхівський районний краєзнавчий музей було відкрито у 1995 р. до 52-ї річниці визволення міста. Музей розташовано у будинку, зведеному у 1893 р. в стилі українського класицизму. Великий і просторий одноповерховий будинок – взірець казарменої архітектури кінця ХІХ ст. До 1917 р. тут перебувала міська управа, після – ревком, виконком міської ради, районний народний суд. У 1954 – 1992 рр. будівлю займав державний банк.

В музеї відкриті для відвідування зали стародавньої історії, етнографії та зал історії ІІ Світової війни. У фондах оріхівського музею зберігається понад 6 тис. експонатів.

У залі «Археологія» можна по бачити скам’яніли рештки тварин,  засоби праці стародавньої людини, керамічні вироби, зброю. Окремі вітрини присвячено історії Оріхівщини доби козацтва, козацьким зимівникам. Тут представлені як оригінальні експонатти, так і копії предметів давнини.

У виставковій залі працює етнографічна виставка, де показані предмети побуту ХІХ – початку ХХ ст.: одяг, посуд, рушники, праски, самовари та багато іншого.

Найбільший зал музею займає експозиція, присвячена подіям ІІ Світової війни. Тут можна побачити зброю тих часів, а також дізнатися чимало цікавого про людей, які боронили Оріхівщину від ворога.

В музеї постійно відбуваються музейні уроки, свята, майстеркласи, а також виставки місцевих художників та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

Національний історико-археологічний заповідник «Камяна Могила»

смт. Мирне, вул Заповідна,1

(068) 661-30-36; (0619) 49-46-70; (0619) 43-70-37

www.stonegrave.org

Пам’ятник розташований в заплаві річки Молочної і являє собою високий (до 12 м) пісковиковий пагорб, в гротах і печерах якого знаходяться наскальні зображення різних епох. В межах Кам’яної Могили зафіксовано 67 місцезнаходжень з різноманітними зображеннями, виконаними в різній техніці і стилістиці на поверхні кам’яних плит. В основному малюнки протиралися на пісковику твердим каменем, утворюючи заглиблення, що іноді покривали мінеральними червоними і чорними фарбами.

Біля підніжжя Кам’яної Могили зростає дивовижне степове різнотрав’я, що збереглося з давніх часів. У минулому цими степами гуляли мамонти і носороги, снували табуни бізонів, коней і сайгаків, в заростях очерету водилися лосі та кабани, на рівнині паслися бики-тури. Невимовна краса панувала в Приазов’ї, де на тлі золотистого піску розкинувся пісковиковий феномен.

Зараз Кам’яна Могила знаходиться в межах Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», що є рекреаційним і екскурсійно-туристичним об’єктом міжнародного значення.

Мелітопольський міський краєзнавчий музей

м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 18

 (06192) 6-88-63

mlt.gov.ua/museum

На першому поверсі знаходився магазин Чернікових, де торгували американськими швейними машинками «Зінгер». У 1917 р. власники будинку емігрували у Францію. У 1920 р. тут розміщувався штаб одного із лідерів білого руху генерала Петра Врангеля. Під час нацистської окупації в будівлі працювала німецька комендатура. Після визволення міста ці приміщення займали міські комітети комуністичної партії та комсомолу. Музейні експозиції тут облаштувалися у 1967 р.

А історія музею почалася в далекому 1900 р., коли земська управа придбала у лікаря А. Кроненберга велику колекцію опудал птахів, здобутих лікарем власноруч на полюванні. Через десять років ще один музей був відкритий у стінах реального училища. Згодом ці музеї були об’єднані в краєзнавчий.

Експозиція відділу природи – найстаріша в музеї – дає уявлення про багатий рослинний і тваринний світ краю.

У залах відділу історії знаходяться унікальні експонати, серед яких комплекс золотих прикрас з жіночого скіфського поховання кінця ІV ст. до н. е., золоті речі зі знаменитого Мелітопольського кургану, золота скіфська діадема ІV – ІІІ ст. до н. е., прикрашена сердоліком і гранатом. Крісло «Дуга, сокира і рукавиці», виконане майстром В. Шутовим в 70-х рр. ХІХ ст., по праву вважається справжнім витвором столярного мистецтва.

Крім того, в експозиції відділу історії можна побачити відтворені інтер’єри української сільської хати ХІХ ст., інтер’єри вітальні і їдальні міського жителя початку ХХ ст. Про оборону Мелітополя, прорив лінії «Вотан» розповідають експозиції, присвячені подіям ІІ Світової війни.

Арт-галерея Вarannik, Музей конструктивізму

м. Запоріжжя, просп. Соборний, 193

Юрій Бараннік знайоме відвідувачів з творами запорізьких і українських художників, фотографів, які створюють образ сучасного українського мистецтва. Кожну весну галерея запрошує в урочище Сагайдачного на фестиваль ландшафтного мистецтва «Ленд-арт на Хортиці».

У 2017 р. при галереї відкрився перший в Україні Музей конструктивізму, де можна ознайомитися з фото, публікаціями про феномен «запорізького конструктивізму». Крім того, в музеї часто проводяться виставки, присвячені модернізму в архітектурі, лекції, зустрічі.

Нещодавно у галереї почав дїяти інформаційно-туристичний центр.

Садиба Міклашевських

с. Біленке, вул Шкільна, 5

Проект губернського архітектора Ф. Гагена виконано в популярному у ті часи псевдоруському стилі і доповнено рисами неоренесансу та східними мотивами. На території садиби було розбито розкішний англійський парк з фонтанами та чудовою панорамою.

М. Міклашевський був представником знатного роду, що бере початок від сина Великого князя Київського В. Мономаха Мстислава і князя Великого князівства Литовського Гедиміна. В шлюбі з О. Тройницькою у М. Міклашевського народилося четверо дітей: Ілля, Тетяна, Костянтин та Вадим. Старший син І. Міклашевський (1877 – 1961 рр.) — активний учасник Першої світової війни, а також подій Української революції на боці білогвардійців. К. Міклашевський (1885 – 1943 рр.) прославився режисерською та акторською роботою в театрах Одеси та Парижу.

Запорізький обласний краєзнавчий музей

м. Запоріжжя, вул Троїцька, 29

(061) 764-39-12, 099-073-84-10, 093-368-21-80

www.zokm.jimdo.com

Для відвідування відкрито понад 25 експозиційних та виставкових залів: природа, археологія, зал історії запорозького козацтва, зали історії Запоріжжя наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Окремі зали присвячені історії махновського руху та періоду 1914 – 1921 рр., Дніпровським порогам, будівництву Дніпрогесу, ІІ Світовій війні та післявоєнній відбудові Запоріжжя. Подіям сучасності присвячені зали «Майдан — початок незалежності» та «АТО — війна за незалежність».

У виставкових залах регулярно працюють актуальні виставки з українських музеїв, а також музеїв світу.

Для гостей музею проводяться цікаві квести, екскурсії. У відреставрованій «круглій залі» дають камерні концерти українські зірки (Pianoбой, Сергій Бабкін, Vivienne Mort, Єгор Грушин та інші). Декілька разів на рік музей запрошує відвідувачів до своїх залів вночі.

Запорізький обласний художній музей

м. Запоріжжя,

вул. Незалежної України, 76-Б

(061) 233-61-93

artmuseum.zp.ua

Запорізький обласний художній музей був заснований у 1971 р. Ікони, живопис, графіка, скульптура, твори українського народного декоративного мистецтва – сьогодні в музеї близько 16 тис. експонатів унікальної колекції образотворчого мистецтва України та Росії ХVIII – поч. XXI ст.

Основу зібрання складають шедеври таких видатних художників і скульпторів, як І. Айвазовський, І. Шишкін, К. Крижицький, С. Світославський, Д. Бурлюк, Т. Яблонська, М. Глущенко, А. Дубовик, В. Фаворський, О. Павленко, . Касіян, С. Якутович, І. Кавалерідзе, М. Лисенко, Є. Прокопов. Колекція українського народного декоративвно-ужиткового мистецтва – одна з найзначніших у регіоні. Вона налічує понад 4,5 тис. творів майстрів зі світовим ім’ям: М. Примаченко, Ф. Панка, А. Самарської, Д. Головка, А. Бокотея.

Музей історії зброї

м. Запоріжжя, просп. Соборний, 189

(061) 213-20-00, 232-15-55

Музей знайомить відвідувачів з історією виникнення та розвитку зброї. Експонати музею охоплюють величезний проміжок часу – від середнього палеоліту (40 000 – 15 000 років до н. е.) до другої половини XX століття. Всього понад 4 тис. одиниць холодної та вогнепальної зброї відображають практично всі етапи становлення сучасних людських цивілізацій.

Тематично експозиція поділена на наступні розділи: зброя кам’яно-мідного віку, зброя епохи бронзи (III – I тис. років до н. е.), зброя раннього залізного віку, велике переселення народів, пізні кочовики, зброя Київської Русі, зброя українського козацтва, зброя Росії і Радянського Союзу, вогнепальна зброя народів світу, мисливські ножі і кортики світу, багнети світу, армійські ножі та кинджали, тесаки, європейські

шаблі, європейські шпаги, зброя Західної і Центральної Європи, зброя народів Кавказу, зброя народів Сходу: Індо-Іранський регіон, Османська імперія і Середня Азія, зброя Японії і Китаю, Південно-Східна Азія, зброя народів Африки.

Дім-музей менонітських колоністів

село Владівка, вул. Миру

097-46-43-638

Теперешній його власник Микола Єременко придбав будівлю спеціально для музею. На жаль, із всього комплексу збереглася у первозданному вигляді лише житлова частина будівлі. Господарська була беповоротньо втрачена вже у ХХ ст. Тим не менше, тут є що подивитися!

М. Єременко буквально оточив себе і свій будинок старовинними речами. Двір садиби усіяний котками для обмолоту зерна, млиновими жорнами XIX – поч. ХХ ст. У господарських приміщеннях розташовані механізми для обробки землі – плуги, сіялки, борони і багато ін., а також ковальські міхи, колекція інструментів, черепиці, сільськогосподарські знаряддя праці. У самому домі відновлені інтер’єри менонітської садиби кінца XIX – поч. ХХ ст. Тут можна побачити менонітські меблі, побутові речі та багато іншого.

Василівський історико-архітектурній музей-заповідник «Садиба Попова»

м. Василівка. Вул. Гагаріна, 12

(06175) 7-23-41

Ці землі ще у 1788 р. отримав Василь Степанович Попов — очільник Військово-похідної канцелярії князя Г. Потьомкіна-Таврійського, в майбутньому таємний радник при імператриці Катерині ІІ та імператорах Павлі І та Олександрі І. За ім’ям засновника поселення, майбутнє місто, отримало назву Василівка.

Наприкінці ХІХ ст. на території маєтку онуком Василя Степановича генерал-майором Василем Павловичем Поповим було зведено палацовий комплекс, будівлі якого поєднали в собі псевдомавританський та неоготичний архітектурні стилі. Комплекс було збудовано за проектом визначного архітектора Л. Бенуа. Його будівництво тривало 5 років (1889 — 1894 рр.).

Перлинами Садиби Попова вважають оглядову башту — яскравий приклад еклектизму, та манеж-стайню, витриману в архітектурному стилі Північної Італії епохи Пізнього Відродження.

Сьогодні до історичного комплексу входить Садиба поміщика, що складається з чотирьох споруд кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст. Серед них найстарша будівля Василівки — житловий будинок поміщика 1790 р., виконаний з решток турецьких галер, корівник 1835 р., молочарня 1836 р., погріб.

Палацовий комплекс другої половини ХІХ ст. складається з трьох флігелів, оглядової башти, каретного двору, манежу-стайні, будівлі електростанції, майстерні та башти зруйнованого палацу.

Гуляйпільський районний краєзнавчий музей

Адреса: Запорізька обл., м. Гуляйполе., вул. Соборна, 75
Телефони: (06145) 4-12-54, 066-287-17-39
Сайт: www.gulyaypolemuseu.at.ua
Графік роботи: 8.00 – 17.00, перерва — 12.00 – 13.00,у суботу: 9.00 – 14.00

     Музей розміщується у будівлі колишнього банку Заємного кредиту товариства «Кернер і сини», збудованого в 1901 р. Експозиція складається із 9 розділів, що розташовані на двох поверхах. Загальна кількість експонатів складає трохи більше 18 тис. одиниць.

     Перший поверх повністю присвячений новітній історії Гуляйпільщини, яка, як ніяка інша, була багата знаковими подіями. Тут розгорнуті виставки та експозиції, присвячені громадянській війні та особистості Н. Махно, Другій світовій війні та післявоєнному розвитку.

     У живописних підвалах з арочними зводами розмітились експозиції, що зачіпають деякі питання найдавнішої історії, етнографії. Щирий інтерес у відвідувачів викликають археологічні знахідки, а також інтер’єрні виставки, які дають розуміння про побут жителів Гуляйполя кінця ХІХ – початку ХХ ст.

     У дворі музею до 110 річниці з дня народження Н. Махно було встановлено пам’ятний хрест. Тут також знаходиться пам’ятник легендарній махновській тачанці, встановлений у листопаді 2008 р. металева повозка більше ніж у три рази більша оригіналу.

Кам’янсько-Дніпровський районний історико-археологічний музей

Адреса: Запорізька обл., м. Кам’янка-Дніпровська, просп. 9 Травня, 1
Телефон: (06138) 2-31-44

     Музей заснований у 1963 р. на основі колекції місцевого краєзнавця І. Грязнова. Перші зали присвячені стародавній історії краю. Тут  представлені білозерська археологічна культура періоду пізньої бронзи, а також скіфські речі: озброєння, предмети побуту, прикраси. Частина експозиції присвячена козацькому періоду історії краю.

Приморський районний краєзнавчий музей

Адреса: Запорізька обл., м. Приморськ, вул. Соборна, 101
Телефони: (06137) 7-45-46
Сайт: https://zp-museums.jimdo.com/музеї-області/приморський-район/
Графік роботи: з 10.00 до 16.00, перерва з 12.00 до 13.00, вих. — сб., нед.

     Приморський районний краєзнавчий музей був заснований на громадських засадах у 1961 р. Біля самого входу відвідувачів зустрічають скіфські та половецькі кам’яні баби. В музеї широко представлена етнографічна колекція.

     Про далеке минуле краю дають уявлення археологічні та палеонтологічні знахідки.

Бердянський міський краєзнавчий музей

Адреса: Запорізька обл., м. Бердянськ, просп. Перемоги, 14
Телефон: (06153) 3-65-70
Сайт: www.bkm.zp.ua
Графік роботи: 9.00 – 17.00, вих. — п’ятниця

     Бердянський краєзнавчий музей було засновано у 1929 році і розміщено в одному з найкрасивіших будинків міста – колишній міській управі. Згодом для музею надали іншу будівлю, в якій свого часу знаходився Бердянсько-Ногайський банк. Після окупації у 1944 році краєзнавчий музей поновив свою роботу у приміщенні колишньої приходської школи католицького храму. З 1958 року і до цього часу музей розміщується на першому поверсі триповерхового житлового будинку. Сьогодні музей носить ім’я етнографа, краєзнавця, фольклориста і діалектолога, уродженця м. Бердянська В. Кравченка. У фондах музею зберігається майже 80 тис. музейних предметів, серед них цікаві музейні колекції, унікальні рукописні джерела з історії міста і краю, окремі раритети.

Музей техніки Богуслаєва

Адреса: м. Запоріжжя, вул. Ф. Мовчановського, 27-А
Телефони: (061) 720-44-06
Сайт: www.museum.motorsich.com
Графік роботи: 10:00 – 16:00, без вих.

     Музей техніки Богуслаєва — один з наймолодших у місті. В ньому представлені унікальні колекції поршневих і реактивних авіаційних двигунів, що випускалися підприємством «Мотор Січ» в різні періоди історії. Незабутнє враження справляє велетенський двигун для найбільшого в світі літака Ан-225 «Мрія». На другому поверсі розмістилася колекція мотоциклів 30-х – 80-х рр.

     На площі перед музеєм представлена колекція військової техніки (літаки, гелікоптер, гаубиці, зенітні установки тощо).