Дніпровська гідроелектростанція

м. Запоріжжя, пл. Запорізька

Перша черга Дніпрогесу побудована у 1927 – 1932 роках, під час Другої світової війни гребля електростанції була двічі частково зруйнована і повністю відновлена у 1944 – 1950 роках. У 1969 – 1980 роках побудований Дніпрогес-2, потужністю 836 МВт.

Авторство технічного проекту греблі і шлюзу належить гідротехніку І. Александрову, архітектурне рішення — видатному архітектору В. Весніну, начальником Дніпробуду було призначено А. Вінтера.

Дніпрогес сьогодні являє собою перлину промислової архітектури. Найбільшою спорудою гідровузлу є гребля — бетонна стіна у вигляді дуги радіусом 600 м. і довжиною 766 м. Загальна висота греблі — 60,5 м, перепад води між верхнім та нижнім б’єфами — 37,5 м. Для спуску надлишкової води під час весняних повеней використовують 47 залізних водозливних прольотів.

Серцем Дніпрогесу, безперечно, є машинна зала. Будівля, в якій розмістилися силові установки, височить над Дніпром більше, ніж на 20 м. і є гармонічним продовженням лінії греблі. Всередині розміщені 9 силових агрегатів, потужністю 650 МВт.

Сьогодні наскрізний рух Дніпром забезпечує однокамерний шлюз, який створено за прикладом знаменитих шлюзів Панамського каналу. Він скоротив процес шлюзування до 30 хвилин. Наразі кожен охочий може пройти шлюзування на річковому трамвайчику.