Національний природний парк «Великий Луг»

місто Дніпрорудне,

вул. Зелена, 3

(0175) 6-65-78

grandmeadow.org.ua

Серед них — ендеміки береза дніпровська і цимбохазма дніпровська, декілька видів ковили та тюльпану. На мілководді зустрічаються такі релікти, як плавун щитолистий, сальвінія плаваюча, водяний горіх.

Не менш різноманітний і тваринний світ «Великого Лугу». У водах Каховського водосховища і річки Білозерки водиться близько 56 видів риби. Це непогані місця для нересту. Біля води можна зустріти ондатру, єнотоподібну собаку, а також безліч пернатих: крижень, качка, чапля, чайка, декілька видів нирка, гусак та багато інших. Під час перельотів до них приєднуються поганки, баклани, деякі види гусей, журавля, щурки тощо.

В балках можна зустріти диких вепрів, зайців, лисиць, куниць, косуль. В Маячанській балці багато змій, особливо часто зустрічаються червонокнижний полоз жовтобрюхий та гадюка степова. Якщо перша не зашкодить людині, то гадюку слід остерігатися. Запам’ятайте, змії ніколи не атакують першими, тому, гуляючи степовими просторами, уважно дивіться під ноги. В балках зустрічаються птахи, занесені до Червоної книги: філін, курганник, лунь степова, балабан, сапсан, дрофа та інші. Часто можна зустріти фазанів, куріпок, перепелів.

Природний заповідник «Коса Обиточна»

м. Приморськ

Заповідник «Коса Обиточна» заходить у море на 32 км. Коса складається з ракушняка та кварцових пісків, що протягом багатьох століть були намиті водами річки Обиточної. Ногайці називали косу Джурулгаш, що з тюркської перекладається як «урвище, підмите водою». У XVIII ст. за косою на деякий час закріпилося ім’я Віссаріонової.

На заповідній території загальною площею близько 7 200 га зустрічається понад 550 видів судинних рослин і більше 180 видів тварин, серед яких 90 видів птахів, 53 види риб, 34 види ссавців, 5 видів плазунів та 2 види амфібій. Багате морське водно-болотисте угіддя має ендемічну флору і фауну, подібної до якої у світі більше ніде не існує. На заповідних територіях гніздиться близько 19 тис. птахів. Під час сезонних перельотів кількість пернатих збільшується утричі.

Геологічна пам’ятка природи «Бельмак-Могила»

Бельмакський р-н., с. Трудове

Слово «Більмак» із тюркської перекладається як «головна висота» або «розділяти». І та, й інша назва в повній мірі відповідає дійсності. Більмак-Могила — головний водорозділ рік, що протікають на південь в Азовське море та на північний-захід — у басейн Дніпра.

У підніжжя цієї «гори» залягають світло-сірі неоднорідні біотитові граніти, вік яких вчені визначають у 2 млрд. років. Саме вони привабили на Більмак-Могилу гірничодобувальників. Із 50-х рр. тут відкритим способом добувають граніт. За більш ніж півстоліття із надр Більманки було вивезено більше 20 млн. тонн породи. Із вершини Більманки відкривається панорама Приазовського степу та величезного кар’єру, що досягає в довжину 1,3 та в ширину 500 м.

Історики вважають, що Більмак-Могила в давнину могла відігравати роль одного із важливих культових центрів Приазов’я. У так званому «довгому кургані», що знаходиться у підніжжя Більмак-Могили, археологи дослідили унікальне святилище епохи пізньої бронзи (XV – XII ст. до н.е.). поряд було знайдено кіммерійське поховання жерця кінця VIII – VII ст. до н.е. Всього в районі Більмак-Могили знаходиться близько 30 курганів різної величини.

Корсак-Могила

с. Мануйлівка

Тюркське слово «курсак» або «корсак», згідно з однією з інтерпретацій, означає «лисиця». Однак, більшість лінгвістів пов’язують назву зі словом «живіт». Таким чином, Корсак-Могилу можна сміливо називати Живіт-горою. Цей самий «живіт» підноситься над степом на 87 – 138 м.

В кінці XIX ст. Корсак-Могила привернула увагу вчених-геологів. У 1876 р. тут були проведені геологічні розвідки, які встановили великі поклади залізної руди. У 1893 р. спроби видобутку корисних копалин з надр Корсак-Могили зробило російсько-бельгійське підприємство «Провіданс». Сьогодні на одному з пагорбів видно сліди їх діяльності – шурфи і кар’єр.

У 1984 р. Корсак-Могила отримала статус ландшафтного заказника місцевого значення. Під захист держави потрапили ділянки з унікальною різноманітністю степової рослинності. Зокрема, тут ростуть: ковила, типчак, пиреї, мятлики, тюльпани, горицвіт, валеріана, чебрець, васильки, шавлія, полин та інші степові рослини.

Пам’ятка природи «Віслюкові вуха»

с. Новомиколаївка

Берда бере свій початок в Більмацькому районі Запорізької області і, долаючи відстань в 125 км, впадає в Азовське море. Звивисте русло завширшки 6 – 10 м рясно поросло очеретом. В середньому глибина ріки не перевищує 1,5 м. На її берегах, особливо у середній течії, часто зустрічаються виходи скельних порід — східних відрогів Українського кристалічного щита.

Наймальовничішим місцем на Берді є скельна ділянка «Віслюкові вуха» (с. Миколаївка). Тут скельний масив вигинається дугою протягом 1,5 км вздовж течії ріки. Найвідомішою скелею, що дала назву всій місцевості, є скеля Віслюкові вуха. Через водну та вітрову ерозію граніти прийняли форму вух цієї тварини.

Масив оточують ділянки незайманого людиною степу, де ростуть чебрець звичайний, ковила, фіалка, зарості шипшини та глоду. Тут гніздяться дикі качки, кулики, чаплі та інші птахи.

Державний природний заповідник «Камяні Могили»

смт Розівка

І справді, на грядах виділяють п’ять вершин, кожна з яких носить власну назву. На східній — Панорамна, Витязь, Східна, Південна, на західній — Гостра і Жаба. Найвища точка Кам’яних Могил, а це близько 318 м над рівнем моря, знаходиться на східній гряді.

Природа заповідника унікальна. Рослинний світ налічує близько 485 видів судинних рослин, 8 видів папороті. Тваринний світ, на жаль, не такий багатий, як рослинний. Часто зустрічаються лисиці, їжаки, полівки, ховрахи, хом’яки, заєць-русак, єнотовидні собаки та ін. Гніздяться тут чайка, жайворонки, перепели, куріпки та ін.

Перші сліди людини поблизу Кам’яних Могил з’явилися за часів енеоліту. Цим часом датується курган, в якому було виявлено дев’ять рідкісних поховань в кам’яних ящиках. Деякі історики вважають, що саме тут в 1223 р. відбулася літописна битва на р. Калці між монголами і русичами.