ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

Запорізький обласний туристично-інформаційний центр працює з 2008 р. на базі Запорізького обласного краєзнавчого музею. У нас зберігається інформація про понад три тисячі туристичних об’єктів області.

     Тут всі охочі можуть отримати безкоштовну довідку про основні туристичні об'єкти області, природні, археологічні, історичні, культурні та духовні пам'ятки, культурні та культурно-розважальні заклади, готелі, санаторії, бази відпочинку, головні туристичні маршрути, обласні та... Дізнатись більше...

У Дніпрорудному зібрали найбільшу в Україні колекцію стародавніх кам’яних артефактів.

Шість зафіксованих рекордів України, найбільша колекція стародавніх кам’яних артефактів, серед яких десятки скіфських та половецьких баб, найвища піраміда з жорен та унікальна торкська баба, від якої «скаженіють» компаси. Все це – у Дніпрорудному, в музеї кам’яних артефактів «Сакральна спадщина степів». Підприємець, депутат Днпрорудненської міської ради Ігор Тронь колекціонує старожитності багато років. Степові кам’яні артефакти почав збирати 7 років тому. Допомагали друзі й однодумці. І сьогодні ця колекція являє собою фонд створеного Ігорем Миколайовичем музею.

«Аналогів нашому закладу дійсно немає в Україні, — говорить директор музею. — Ми зібрали колекцію кам’яних виробів, які використовувались нашими пращурами в побуті, для обробки землі, які мали сакральне значення та використовувались в обрядах. Також в музеї представлені 60 кам’яних скульптур – скіфських, половецьких, кимерійських».

Напевно, найбільш унікальний і загадковий  артефакт – торкська скульптура зі стародавнього святилища. Ще два роки тому, коли її встановлювали, виявили перед нею магнітну аномалію – тут компаси ніби «сходять з розуму», показуючи то південний, то північний полюси.

Ігор Тронь говорить, що зараз готується науково-практична конференція, під час якої буде досліджено вплив магнітного поля торкської «баби» на воду, людей. Однак уже сьогодні до скульптури (а стоїть вона просто неба) постійно приходять місцеві мешканці. Так би мовити, оздоровитися, отримати «сеанси магнітотерапії».

Запрошуються всі бажаючі. Музей знаходиться у центрі Дніпрорудного, за адресою пр. Ентузіастів, 13. https://rost-info.com/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8/%D1%83-%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%B7%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D1%83-%D0%B2-%D1%83.html?fbclid=IwAR389I-HmxBk6dasPqbY8ZsZQNKv601sci_zmD73pv2Igi9oeIL36GemiFg

  

Відкрий для себе Приморськ.

https://www.youtube.com/watch?v=QXWxK7uLw-U

Виставка «Меноніти: раціоналізм зі смаком»

14 липня 2021 р. о 15 годині в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкривається виставка «Меноніти: раціоналізм зі смаком», що розкриває окремі аспекти побуту менонітів.

В експозиційних залах Запорізького обласного краєзнавчого музею відвідувачі завжди з цікавістю знайомляться з експонатами пов’язаними з історією менонітських поселень на території краю, що були засновані в кінці XVIII – на початку XIX ст. Меноніти зробили значний внесок в розвиток економіки південної України. Вони були знаними хліборобами – дбайливо ставилися до землі, яку отримали, їхні підприємства сільськогосподарського машинобудування були відомими не тільки в регіоні, але й в інших країнах. Виробництво цегли та черепиці в колоніях дозволило надати поселенням європейського вигляду. Раціональний підхід був притаманним менонітам у будь-якій галузі, навіть у побуті. Свої оселі вони будували за європейськими традиціями – під одним дахом розташовували житлові та господарські приміщення. Незважаючи на те, що площа будівлі була значною, обігрів здійснювався однією великою піччю, що будувалася в кухні біля стіни вітальні та кутової кімнати. Нижня частина димаря була широкою і використовувалася для копчення м’ясних виробів. Внутрішнє планування будинку дозволяло дотримуватися принципу особистого простору. Навіть в сім’ях незаможних колоністів опочивальня батьків була окремим приміщенням. Оселю обставляли меблями власного виробництва. В Молочанському менонітському окрузі працювали понад 50 майстрів, які виготовляли меблі для жителів колоній, поміщиків, містян. Саме меблюванню менонітського помешкання присвячена виставка. Обстановка традиційного будинку колоніста не була дорогою, вишуканою. Але все що його оточувало робилося раціонально, із смаком.

Головним предметом в менонітській сім’ї була скриня, яка передавалася у спадок по жіночій лінії і завжди мандрувала всюди з господарями. Її робив сам батько дівчини, або замовляв майстру. Мати складала туди предмети посагу: скатертини, серветки, рушники, білизну – все те що стане у пригоді молодій сім’ї. Скриня була символом благополуччя сім’ї і вважалася особистою власністю заміжньої жінки.

Традиційними менонітськими меблями були шлафбанки – дерев’яні канапи з відігнутими назовні підлокітниками та спинкою з округленими кутами, які призначалися для сидіння та відпочинку. Сидіння підіймалося, в шухляді під ним зберігалися ковдра, простирадло, подушка.

Одяг розвішували в шафі з двома дверцятами, за якими знаходилися вішалки, що рухалися. Це дозволяло розмістити тут більшу кількість речей. В нижній частині шафи розташовувалася висувна шухляда. Часто меблярам замовляли і комоди з декількома шухлядами.

Розповсюдженими були кутові шафи з заскленими дверцятами в верхній частині, за якими зберігався святковий посуд. В нижніх шухлядах складали документи, гроші, бухгалтерські книги, Біблію, збірки псалмів. Це було місце куди не мали доступу діти. Для них робили іграшкові меблі.

На стіні у вітальні висів годинник, циферблат якого прикрашав рослинний орнамент або сцени з біблійної міфології. Такі годинники виробляли на підприємствах Крегера і Леппа. Обов’язковими предметами у вітальні, на кухні були стільці та столи.

Відвідувач звичайно зверне увагу на те, що менонітські меблі різняться за кольором – від чорного до зовсім світлого, з рослинним декором. За переказом менонітів, що жили в наших краях, саме тут відбулися зміни в традиціях декорування меблів, які потім поширилися на інші місця їхнього проживання. Як саме це сталося і як виглядають меблі, зібрані на території Запорізької області, можна дізнатися оглядаючи експозицію. На виставці використані декілька планшетів та світлини з міжнародних виставок «Меноніти в царській Росії і Радянському Союзі», що проходила в нашому музеї в 1999 р. та «До 200-річчя заснування Молочанського менонітського поселення. 1804 – 2004 рр.». Завдяки співробітництву з професором Торонтського університету Харві Діком, наш музей значно поповнив колекцію менонітських меблів. Меблі були придбані в колишніх колоніях Паства Молочанського округу, Кронсталь Хортицького округу, в м. Запоріжжі.

Жінки-менонітки займалися рукоділлям: шили одяг, вишивали монограми на білизні, серветках, вишивали фіранки традиційними сюжетами. Зразки таких речей передані музею сім’єю Пеннер.

Для менонітів були дуже важливими родинні зв’язки, пам’ять про своїх пращурів. Про це свідчать світлини, що прикрашають інтер’єри.

На виставці розміщено понад 60 експонатів, які надають уявлення про побут менонітів на півдні України в XIX – на поч. XX ст.

Бердянськ. День Нептуна.

Бердянськ серце Азова запрошує всіх гостей та жителів міста на святкування Дня НЕПТУНА!!!🌊
Літо в самому розпалі, морський курорт збирає коло друзів для проведення вихідних на Азовському узбережжі.🤗 Ми хочемо поділитися з Вами яскравими фарбами нашого затишного та гостинного міста, приємною атмосферою на Приморській площі та залишити в своїх смартфонах найкрутіші фото з царем морів та океанів!🏖️
👉 Чекаємо Вас 🗓️ 4 липня 🕕 18:00 на Приморській площі, Міський Палац культури ім. Т. Шевченка приготував для всіх гостей та жителів міста розважальну програму, конкурси, налаштував найприємнішу атмосферу для зустрічі з головним героєм свята, царем Нептуном!🌊
☝️ Збираємо валізи та прямуємо до перлини Приазов’я!😉 Ми гарантуємо гарний настрій та незабутні враження в самому серці Азова!😍
📌Більше інформації на офіційному туристичному сайті міста https://berdyansk.travel
#Бердянськ #КолоритнеПриазовя

Тури до Чорнобиля.

Відвідавши та прийнявши участь у 26 Міжнародній туристичній виставці Uitt “Україна подорожі та туризм”. Представники Запорізького обласного туристично-інформаційного центру зав’язали нові зв’зки з представниками інших регіонів, туристичних фірм тощо, і це дало змогу поспівпрацювати в галузі розширення інформаційного простору щодо туристичних об’єктів області, на сайтах  інших регіонів, туристичних фірм.

Тому ми з свого боку підтримуємо своїх колег та пропонуємо інформацію, щодо турів до Чорнобиля: Туристична фірма go2chernobyl.com пропонує своїм клієнтам організацію турів в Чорнобильську зону. Досвід роботи go2chernobyl.com більше 8 років.

“Тисячі вдячних клієнтів, які стали нашими друзями. За цей час, нашими послугами скористалися громадяни: України, Росії, США, Швеції, Швейцарії, Словенії, Угорщини, Німеччини, Польщі, Ізраїлю, Фінляндії, Білорусії та інших держав. Ми отримали безліч позитивних відгуків в особистому спілкуванні, ЗМІ, на нашому сайті і в соціальних мережах. За якість своєї роботи ми несемо відповідальність, так, як дорожимо своєю репутацією і ім’ям”.

Команда go2chernobyl.com впевнена у високій якості наданої послуги. “Ми – єдиний сервіс, який готовий надати своїм клієнтам гарантію на якісний тур в Чорнобиль і Прип’ять. Якщо ви знайшли офіційний тур в Чорнобиль і Прип’ять за ціну, нижче заявленої у нас на сайті, і Вас не влаштувала якість нашої послуги, – ми готові повернути вам 110% різниці.

В рамках туру, ми пропонуємо самий насичений екскурсійний маршрут для того, щоб ви змогли задовольнити всі свої інтереси:

  • ЕКСКЛЮЗИВНИЙ КВЕСТ
  • ОДНОДЕННИЙ ПЛАНОВИЙ ТУР
  • ДВОДЕННИЙ ПЛАНОВИЙ ТУР
  • ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТУР
  • Тільки у нас передоплата –  всього 35%. Безліч платіжних сервісів. У своїй діяльності ми дотримуємося принципу «оптимальний рівень цін». Наші ціни на Тури в Чорнобиль і Прип’ять формуються відповідно до ваших інтересів. Якщо ви знайдете дешевше – зверніться до нас, і ми зробимо Вам додаткову знижку 7% .Клієнти go2chernobyl.com мають можливість отримати вичерпну різнопланову консультацію від наших менеджерів і гідів у будь-який зручний час:
  • Телефон: +38 044 337 17 37,
  • +38 097 237 2 237,
  • +38 063 697 65 05, 
  • Viber: +38 097 237 2 237
  • WhatsApp: +38 097 237 2 237
  • Email: go2chernobyl@ukr.net
  • Skype: go2chernobyl.com

 

26 туристична виставка “Україна – Подорожі та Туризм”

11 – 13 травня 2021 в Києві пройшла 26 Міжнародна туристична виставка Uitt “Україна подорожі та туризм”.

На виставці були представлені 39 міст та регіонів України, 23 країни світу.

Запорізький обласний туристично – інформаційний центр презентував туристичні об’єкти та маршрути Запорізької області.

Нас відвідало багато гостей, друзів, колег. Було налагоджено нові зв’язки з туристичним активом України та світу.

Запорізька область була представлена при підтримці “Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй”, яка охоплює східні регіони України. Висловлюємо організаторам щиру подяку за надану можливість презентувати та розвивати туризм регіону.

Кирилівка зустріне гостей новими унікальними фотолокаціями.

До курортного сезону Кирилівка готує нові цікаві, захоплюючі та унікальні фотолокації. Вже зараз у нашому курортному селищі тривають роботи, щодо встановлення на вулицях нових об’єктів інфраструктури. Більшість з них, як завжди, будуть ексклюзивними і займуть гідне місце серед фотозон та пам’ятників, які по праву можна вважати візитними картками курортної Кирилівки.
Достовірно відомо про 3 нових туристичних об’єкти інфраструктури селища, які вже спроектовані та знаходяться у процесі реалізації та встановлення. Перший заступник кирилівського селищного голови Марина Логінова каже, що два з них будуть змонтовані до початку літа, а третій – у червні-липні. Також Марина Василівна повідомляє, що трьома новими туристичними локаціями у цьому році керівництво Кирилівки не обмежиться. У планах розробка та реалізація інших цікавих для туристів проектів.
Ті ж, які вже готові до монтажу, займуть своє місце у центрі селища, на Приморському бульварі (біля пішохідного фонтану та ліхтарів-музикантів) та замість стели на в’їзді до території автовокзалу. https://www.facebook.com/groups/248929382988746/permalink/465023938045955

Найбільший кизиловий сад в Україні.

Найбільший кизиловий сад в Україні знаходиться на території Запорізької області в селі Нове, Токмацького нині Пологівського району. Посадив сад фермер з Запоріжжя Сергій Ольшанський. Він став одним з перших в Україні, хто почав займатися вирощуванням кизилу в промислових масштабах. Так в 2013 році на території в 14 гектар з’явилися перші саджанці кизилу, які були привезені з Кримського розплідника. Зараз в саду нараховується близько 12 500 дерев кизилу. Кизил починає цвісти ранньою весною. а ягода дозріває кінець серпня початок вересня. З одного дерева можна зібрати до 100 кг. ягід. Нажаль в Україні ще не звикли до цієї ягоди, тому сім’я Ольшанських створила свою торгову марку “Famberry”. під цією маркою виробляють продукцію з кизилу: варення, компоти, морс, соуси та інше. Продукцію поширюють через великі супермаркети або інтернет. Ще однією фішкою Ольшанського є те, що під час цвітіння, збору кизилу Сергій проводить екскурсії та дигустацію своєї продукції. Тому кизиловий сад Ольшанських може стати цікавою ідеєю для подорожі.

 

Запорізький “Прованс”.

В Запорізький області, Вільнянського р-ну с. Матвіївка проживає родина Вікторії Сус-Вєрозубова. Багато років поспіль родина займалась вирощуванням овочів, спаржі, артишоків. Роблять смачну кончсервацію. А тепер ще й займаються вирощуванням лаванди (має коротші гілочки) та лавандина ( має довші гілочки). Почали займатися вирощуанням цієї культури бо змінився клімат, більш сухий, а ця рослина витримує такі погодні умови. Цвіте лаванда двічі на рік. Перший раз в червні, другий в вересні (цвіту трохи менше). Збирають лаванду на третій рік цвітіння. Використовують для виробництва олії, ефірних масел, флористи для букетів (останній час дуже багато), проводять різні фотосесії, також можна замовляти екскурсії.

Презентація “Колоритне Приазов’я” Зустрічай нову айдентику!

Команда Zruchno Travel разом із експертами Асоціації Гостинності на замовлення USAID ERA провела роботу зі створення туристичної айдентики Приазов‘я.
Це був великий комплекс робіт, який складався з:
🔸 Аналітичного дослідження;
🔸 Проведення 7 фокус-груп;
🔸 Консультацій з майже 100 місцевими стейкхолдерами;
🔸 Розробки 3 концептів;
🔸 Доопрацювання обраного експертами варіанту з трьох концептів;
🔸 Створення айдентики та правил її використання
🔸 Виготовлення зразків рекламно-сувенірної продукції.
🔸 Презентації роботи місцевому туристичному активу.
Презентація айдентики пройшла в Маріуполі, Бердянську, Мелітополі, Кирилівці – де команда Zruchno travel спільно з місцевою владою та місцевим туристичним активом у різних містах прийняли активну участь.
Над айдентикою працювала команда Zruchno travel, експерти Асоціації Індустрії Гостинності України та не змінний партнер Bulanov büro.
Команда Zruchno travel консультувалася з 24 експертами з Бердянська. Це наша спільна робота! Це наша спільна любов до Приазов’я! Це наша спільна віра в його туристичне майбутнє!
Презентацію проводив Олександр Лієв – голова Асоціації Індустрії Гостинності України та Дмитро Буланов – власник Bulanov büro.
Цей проєкт став можливий завдяки проєкту USAID, який послідовно підтримує розвиток підприємства на Сході України https://www.facebook.com/spilkaaigu
Онлайн презентацію можно переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/782868731873060/videos/454196015850977

Алея ковалів в Бердянську.

Парк кованих скульптур – гордість бердянців, про яку мало хто знає. На території перед Бердянським машинобудівним професійним ліцеєм в нагірній частині міста розташувалося 16 кованих фігур і вони точно варті того, щоб залишити центр і навіть пляж. Автор робіт бердянець Олександр Шапошник. Олександр наочний приклад майстра на всі руки: зварювальник, муляр, автослюсар, коваль. З 2015 року ще й викладач Бердянського машинобудівного професійного ліцею. Навчає студентів спеціальності “коваль ручного кування”. На створення скверу чоловіка надихнув донецький парк кованих фігур, який він відвідав ще в 2013 році.  Зараз у самого входу в бердянську Алею ковалів вартовий триметровий Бамблби, який голосом трансформера вітає всіх в ліцеї. Якщо підняти голову вгору можна помилуватися хитромудрими арками. Далі сквер прикрашає міні-копія Ейфелевої вежі, місток – найперший експонат музею під відкритим небом. Також тут можна побачити кований ліхтар і лавочки, виконані в неповторному фантазійному стилі. Практично всі скульптури виконані з брухту або залишків заліза після будь-яких робіт. Частину металу надають підприємства, дещо віддають автомайстерні. Проект Алея ковалів – це не тільки красиво, але і екологічно. В середньому на виготовлення однієї фігури йде близько місяця. Олександр також виконує приватні замовлення, а деякі інсталяції просто дарує місту. Крім Алеї ковалів, його творіння можна побачити перед Міським палацом культури, на Азовському проспекті, біля Бердянського державного педагогічного університету, на бульварі Шевченка в нагірній частині міста.

Троїцький Храм селі Райновка, Приморський район.

https://www.youtube.com/watch?v=wxtsKf_3xdY

Кірха в селі Кутузівка (Petershagen).

У пошуках архітектурних пам’яток Токмацького району, слід неодмінно відвідати Петерсгаген, зараз це село – Кутузівка. Засноване в 1805 році поблизу Гальбштадт (Молочанська), колонія Петерсгаген довгий час була центром релігійного життя менонітських колоній. Перша церква була зведена тут в 1831 році, а пізніше в 1892 році меноніти побудували кірху в модному тоді неоготичному стилі з червоної цегли. І не випадково, адже в Петерсгагене працювали три заводи з виробництва цегли і черепиці. А ще колонія славилася на всю округу найбільшимводяним млином.

Кірха за своїм прямим призначенням використовувалася не дуже довго. Після революції, пастор церкви – Шроудер, як і багато менонітів, мігрував до Канади. З настанням часів безбожництва, кірха стала використовуватися в якості зерносховища, а згодом і зовсім занепала. Друге життя будинок одержав в кінці 90-х, коли були зібрані документи, що дозволяють реставрацію. Завдяки спільним старанням жителів села і фінансовій підтримці з Канади і Німеччини, кірха отримала сучасний вигляд. В даний час будівля служить будинком для людей похилого віку, постояльці якого з цікавістю зустрічають приїжджих туристів.

Кірха – яскраве вкраплення архітектури минулого серед звичайних сільських будинків, є головною визначною пам’яткою і туристичним об’єктом Петерсгагена-Кутузівка.https://localtravel.com.ua/kirha-v-sele-kutuzovka-petershagen/?fbclid=IwAR1TZOinhdgnHbe_kKoKsBH9LioLKnShiitM9Ic8xIGKuj6G3MHwBXf_v1k

 

Хортиця Національний заповідник – National Reserve Khortytsya/

З першого квітня на острові Хортиця розпочався нивий туристичний сезон. У зв’язку з цим адміністрація заповідника підготувала для всіх туристів чудову пропозицію – “Єдиний квиток”, який дає право на відвідування трьох туристичних об’єктів заповідника за вигідною ціною: ІКК “Запорозька Січ” на Хортиці, музей судноплавства, музей міста за порогами (бул. Центральний, 3 – “Будинок взуття”, 2-й поверх). «Єдиний квиток» – буде коштувати дешевше – 96 грн (повний) та 48 грн (пільговий). Квиток буде дійсний до кінця 2021 року.

Ціна ж по окремим об’єктам: «Запорозька Січ »працює з 9.30 до 16.30. (В травні планують збільшити час роботи). Вихідний: понеділок. Квиток до комплексу – 60 грн. та 30 грн – пільговий.

Музей судноплавства працює в п’ятницю, суботу, неділю з 10.00 до 16.00. Квиток – 36 грн., 18 грн – пільговий.

Музейні студії «Місто за прогами» – з 9.00 до 16.00. Вихідний: понеділок, вівторок вихідний. Квиток – 36 грн., 18 грн – пільговий. грн.).https://www.facebook.com/n.z.hortica

Запорізький обласний краєзнавчий музей: виставка “Напій поза часом”

Довгоочікувана подія.

31 березня в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкрилась виставка про історію пивоваріння на Півдні України «Напій поза часом».

У розвитку промислів пивоварне виробництво є одним з найдавніших. Брагу із зернових коржів і води створювали шумери вже приблизно в 4000 р. до н.е. Цей напій цілком може вважатися аналогом сучасного пива. Вавилоняни і стародавні єгиптяни теж активно варили пиво, і навіть видавали про нього спеціальні закони. Варили пиво греки і римляни, однак перевагу віддавали вину. Германці познайомилися з пивом тільки близько 1500 р. до н.е. У середньовіччі пиво варили ченці в монастирях. У IX ст. пивоваріння та медоваріння було поширене на землях Київської Русі.

Давно з’явилася і пивна тара. Відомо, що спочатку пиво зберігали в керамічних посудинах і дерев’яних бочках. І тільки в першій половині XVIII ст. в ужиток входять скляні пляшки.

Найбільш ранні згадки про наявність пивоварні в Олександрівську відносяться ще до 1798 р. Вона позначена в експлікації до плану міста цього часу. Перший пивоварний завод на території сучасної Запорізької області був заснований в 1832 р. селянином Нейфельдом в менонітській колонії Гальбштадт (сучасне м. Молочанськ). За відомостями на 1864 р. серед заводів і фабрик Олександрівського повіту – 5 займалися пивоварінням. За даними списку підприємств на території Олександрівського, Бердянського і Мелітопольського повітів, на 1894 р. їх кількість значно збільшилася. У 1889 р. з’явився пиво-медоварний завод землевласника А. Гейне в хуторі Гейнріхсталь Гуляйпільської волості Олександрівського повіту. У колонії Пришиб працювали пивовари Шефер (з 1874 р.) і Дільшан (з 1890 р.), в с. Знам’янці – Баранов (з 1888 р.), в м. Мелітополі – Г. Х. Хохловкін, В. Б. Богуславський і Ставицький. У 1901 р. на базі заводу Богуславського і Хохловкіна було засновано акціонерне товариство «Південна Баварія». Станом на 1909 р. пива на цьому підприємстві варили на 186500 руб. в рік 16 робітників. Товариство мало склади в Катеринославі, Олександрівську, в Криму та інших містах півдня України.

У 1866 р. в передмісті міста Олександрівська, в менонітській колонії Шенвізе селянином-власником Г. Г. Янценом в своїй садибі було відкрито пивоварний завод. Підприємство швидко набирало обертів, і в 1881 році його прибуток обчислювався вже сумою в 20 тис. рублів, обслуговували виробництво 8 робітників. У 1887 р. – за 15 тис. відер пива отримували річний прибуток в розмірі 18 тис. рублів, працювали на виробництві в цей час 6 працівників.

В 1946 р. в старій частині Запоріжжя почалося будівництво першого запорізького пивзаводу, історія якого скінчилась в 2008 р. А в 1971 р. на території Хортицького району почали будувати пивзавод № 2 (ПБК Славутич, сьогодні Запорізький пивоварний завод Carlsberg Ukraine). Станом на 2020 р. у м. Запоріжжі вже налічувалося 14 пивоварних виробництв. На території області працюють ще 4. Ця галузь продовжує стрімко розвиватися і робить свій внесок в економічний розвиток Запоріжжя та України.

10 років тому, 3 жовтня 2011 року був створений Запорізький клуб колекціонерів пивної атрибутики. Цій події та історії пивоваріння на території сучасної Запорізької області присвячена дана виставка. Експонуються матеріали з фондів Запорізького краєзнавчого музею, з приватних колекцій Дмитра Назаренка, Аркадія Ревенка, Володимира Кийди та інших збирачів пивної атрибутики Запоріжжя. Сучасне пивоварне виробництво представлене зразками, наданими власниками діючих пивоварень Запорізької області. Виставка працюватиме протягом трьох місяців.

Офіційний туристичний сайт міста Бердянськ – berdyansk.travel.

Berdyansk.travel – це веб-сайт про улюблений курорт на Азовському узбережжі, місто сімейного відпочинку та натхнення, саме наш курорт вважається берегом здоров’я та центром культури. На нашому сайті Ви знайдете всю корисну інформацію про оздоровчі заклади, готелі, розваги на будь – який смак, історичні місця та головні події в місті. Відпочинок в Бердянську був і залишається символом оптимізму, заряду енергії та сонячного настрою.https://berdyansk.travel/index.html?no_cache=1

У Бердянську офіційно зареєстрована Громадська спілка “Бердянська локальна туристична організація”!

У Бердянську офіційно зареєстрована Громадська спілка “Бердянська локальна туристична організація”!
Вітаємо всіх, хто долучився до створення ГС “Бердянська локальна туристична організація”. Ця спілка створена для об’єднання Бердянська та Бердянського района для того, щоб про наш курорт знали не тільки в Україні, але й за її межами.
Бердянська ЛТО буде направлена на розвиток та підтримку туризму різних напрямків, починаючи від фестивалів, форумів, створення нових туристичних маршрутів, навчання, тренінгів та багато інших напрямів розвитку туристичної галузі, яка буде об’єднуватися та співпрацювати з Запорізьким регіоном!
В першу чергу хочемо подякувати всій команді National Tourism Organization of Ukraine, Ivan Liptuga, Віталіна Мартиновська та ЗОТА (Запорізька Обласна Туристична Асоціація) за професійний підхід та можливість об’єднати Бердянськ в єдину команду, які готові рухатися вперед задля розвитку улюбленого містаБердянськ серце Азова.
Дякуємо ще всім засновникам, які не зважаючи на труднощі, все ж таки змогли згуртуватися та зробити цей перший, не легкий крок!
Бажаємо всім, хто долучився до обговорення по створенню ЛТО приєднуватися, активно працювати, реалізовувати круті ідеї та створювати нові події разом, тому що у нас єдина мета: розвивати, покращувати та робити нашу перлину Приазов’я яскравою, цікавою та безпечною!https://www.facebook.com/tanusha.bacun/posts/898894074030370

Кінські Роздори – водоспад “Весельчак” и Спасо-Преображенський храм.

Старовинний млин с. Зразкове Михайлівського району.

У Михайлівському районі Запорізької області знаходиться село Зразкове. Воно було засноване в 1810 році як німецька колонія Карлсруе. Головна пам’ятка Карлсруе-Зразкового — вітряний млин. Його побудували в кінці XIX століття німецькі колоністи. Старовинний млин видно здалека. «В даний час німецький млин покинутий. Стіни пістрявлять сучасним «живописом», хоча сама кладка  в досить хорошому стані, а усередині ще збереглися дерев’яні елементи конструкції”. Не так давно територія млина була захищена декоративним забором, а небайдужі жителі села висаджують перед ним квіти.https://localtravel.com.ua/

“ІСТОРІЯ ОДНОГО ХУТОРА” село Любимівка Вільнянського району Запорізької області.

Село Любимівка Вільнянського району заснованого 1898 року.
Із розповідей односельців, які розповіли, що в центрі села колись стояли добротні цегляні німецькі будинки. Але під час мого візиту вже ніщо не нагадувало про їх існування.
Влітку буремного 2020 року випадково, на сайті Любимівської сільської ради, знайшов історичну довідку про село.
Виявляється, і справді, 1898 року на землях поміщика Іваненка оселилися німці-колоністи. 1913 року землевласник запропонував їм виїхати звідти, а туди поселив селян з Андріївки, що біля Дніпра. Тобто, колоністи там мешкали!
Але які саме: німці чи голандці-меноніти? Це треба перевірити! Є надія щось знайти на сільському цвинтарі.
І ось тепер, сонячної листопадової неділі, залишивши позаду ВІЛЬНЯНСЬК та СМОРОДИНЕ, я опиняюсь біля річки Вільнянка.
На топографічній карті 1985 року на цьому місці позначено кам’яний міст. Лише зараз з’явилась можливість його перевірити…
…За деякий час, я продерся крізь хащі у вигляді мережива з хмелю та комишу.
І нарешті побачив його – старовинний двоарковий міст.
Ймовірно, участь в його спорудженні брали і колоністи, що мешкали в сучасній Любимівці і господар величезного заводу сільгоспзнарядь в сусідній Софіївці (сучасне місто Вільнянськ) Г.Д.Нейфельд.
Маєток його знаходився неподалік. Зараз про нього нагадує лише стометрова алея зі столітніх каштанів на сході села Петрівське…
На східній частині мосту я помітив якийсь камінь. Перейшов на інший бік, аби подивитись ближче. Гранітний, якісно оброблений камінь покладено, мабуть, нещодавно, в підмурівок арки. Схожий на чийсь надгробок. Але як я не намагався сфотати обидва його боки – все ж не вдалося розгледіти написи…
За два кілометри на півночі розташувалося село Любимівка. Йду по дорозі. Золоте листя дерев, стара бруківка, тепла сонячна погода. Гарний осінній день!
Ось і село. Прямую до кладовища, що розташувалося на південь від центру.
Два кам’яні хрести побачив здалеку.
На першому – напис німецькою:
“Тут спочиває ФЕРДЕНАНД РУНДЕ.
1852 рік ÷ 8 липня 1909 року.
Велич твоєму праху”.
Наскільки я зрозумів, Рунде – німецьке прізвище. Він залишився навіки на цьому хуторі.
Читаю напис на другому хресті. Він – російською:
“Здесь покоится ГРИГОРІЙ ФИЛИПОВИЧ ПЛУЖНЫК.
Родился 1884 г. Умер 4 апреля 1924 г.”
На третьому старому гранітному камені напис нерозбірливий. Бачу дати: 1917 – 1927 та кілька літер.
Дитина!…
Тобто, ще 1909 року в цій місцевості й справді мешкали німецькі колоністи!
Я повернувся до села, уважно придивився до будівлі сільського дитсадку з метою подивитись під штукатуркою кладку цегли. Це мені не вдається, – будинок доглянутий, пофарбований. Мабуть, все ж збудований після Другої Світової.
Мандрую далі вулицею, і за деякий час опиняюсь біля ставка. Корови, наче сфінкси, розляглися на пагорбах біля води, не звертаючи уваги на сторонніх.
Вдалині бачу село ДЕРЕЗІВКА, що відоме своїм вопоспадом. Це – наступна точка на маршруті…
…Вже вдома шукаю відомості про життя колоністів Любимівки.
На менонітському сайті знаходжу допис Рутільди Ридзек, мешканки Ведемарка, містечка в землі Нижня Саксонія, Німеччина.
Перекладаю:
“Я дуже довго шукала предків своєї бабусі Сари Вібе, що народилася 11 вересня 1863 року у Фрідріхсталі, Україна.
Її батько – Арон Вібе – з Тігенгагена, Молочна колонія. Народився 8 березня 1820/21 року, помер 2 листопада 1896 року.
Її мати – Марія Андреас – з Фюрстенау, Молочна колонія. Народилася 26 жовтня 1841 року, померла 1914 року…”
Далі йде опис її родоводу аж до Західної Прусії, до 1691 року.
Читаю знайомі колишні назви сіл на Запоріжжі:
Фюрстенау – це Лугівка Токмацького району,
Тігенгаген – Левадне Токмацького району,
Фрідріхсталь… Знаю лишень те, що цей менонітський хутір знаходився десь в Маркусланді – місцевості, що належала Емануїлу Марку, першому голові дворянства Олександрівського повіту. Зараз це – Вільнянський район Запорізької області.
До речі, сучасний Павло-Кічкас в місті Запоріжжя – це колишнє село Маркусове, що теж належало Е.Марку.
Тож, повернемося до допису Рутільди Ридзек. На сайті вона виклала фото документу від 1930 року.
Перекладаю українською:
“Завірена копія.
Євангельсько-лютеранська парафія, Фріденфельд, Запорізький синодальний район, Московська вища церковна рада.
Виключно для церковного використання.
Свідоцтво про одруження.
8 лютого 1904 року у Фріденфельді, Ново-Миколаївський район. Запорізька округа. Україна, пастором Аманом звершено церковне весілля наступної пари:
Карл Вільгельм РУНДЕ, – єдиний син
прусського підданого Петера Рунде, уродженця Софіенфельду, – 25 років,
з Сарою Вібе, – єдиною донькою поселенця Тігенгагену Арона Вібе, народженою у Фрідріхсталі, – 20 років.
Карл – євангельсько-лютеранської віри, Сара – менонітської.
Правильність цього сертифіката засвідчується печаткою з прізвищем та підписом.
Фріденфельд. 14 травня 1930 року. Пастор С.Клудт. N339.
Вірність наведеної вище копії засвідчено 12 липня 1933 року. Місто Кенігсберг, Прусія. Голова поліції”.
Цікавий документ!
Фріденфельд – це зараз Терсянка Новомиколаївського району Запорізької області. Кірха, що й досі, схожа на великий корабель, стоїть в центрі села, збудована 1911 року за участю пастора Амана.
А судячи з цього паперу в селі в 1904 році існувала інша церква.
Софієнфельд – це територія сучасного Вільнянська. Десь там знаходився цей хутір.
І сам пастор Аман мав неподалік свій маєток, трохи південніше Софіївки. Де саме – мені невідомо.
Читаю коментар біля фото на сайті:
“Сім’я (Карла) мешкала на хуторі Любимівка в 1905 році…”
Тож, роблю висновок, що кам’яний хрест на сільському кладовищі Любимівки та цей документ пані Рутільди з Німеччини таки мають зв’язок. Родинний!https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1015402135595114&id=100013760117478

ОБЛАСНА ВЛАДА СПРИЯЄ РОЗВИТКУ МЕРЕЖІ ЕКОТУРИЗМУ

15 березня за ініціативи заступника голови Запорізької облдержадміністрації Злати Некрасової пройшла нарада щодо реалізації проєкту «Розвиток мережі екотуризму у регіоні Чорного моря» Developing Ecotourism Net in Black Sea Region – ECOTOUR-NET BSB79.

Захід відбувся за участі директора Агенції регіонального розвитку Аскада Ашурбекова, директора департаменту туризму, культури та релігії облдержадміністрації Владислава Мороко, директора національного заповідника «Хортиця»  Максима Остапенко та експерта з екотуризму Інесси Носенко.

Проект реалізується Агенцією регіонального розвитку Запорізької області з квітня 2019 року. 90% від його витрат – це грантові кошти від міжнародних донорів.

На сьогодні уже розроблені два туристичних веломаршрути. У найближчих же планах –  придбання велосипедів, встановлення інформаційних вказівників, велопаркінгів, дерев’яних зовнішніх меблів. Також учасники проєкту планують організувати власний та взяти участь у міжнародному крафтовому фестивалі, провести навчання з екотуризму, організацувати спільний з партнерами вебпортал, розробити промоматеріали та туристичні посібники.

Планується що вже в найближчі місяці запоріжці та гості області уже зможуть користуватися веломаршрутами, розробленими в рамках реалізації проєкту. https://www.zoda.gov.ua/news/54565/oblasna-vlada-spriyaje-rozvitku-merezhi-ekoturizmu.html?fbclid=IwAR2zBHdsIgcTgr0BW4cuigX2wlAEO8g1MhZ0Ij6rG5ix2eLSkqScLkD1cY0

Марафон по запорізьки “RNZP. 5 вікендів”.

В Запорізькій області стартував перший забіг марафон “RNZP. 5 вікендів”. Таку акцію обласна влада організувала, щоб залучити людей до занять спортом. А також показати найкращі туристичні місця Запорізького регіону.

Всього марафон пройде у п’яти місцях – садибі Попова, на узбережжі Азовського моря, острові Хортиця, Кам’яній Могилі, Гуляйполі.

13 березня у м. Василівка відбувся перший забіг марафону «RNZP. 5 вікендів». Натхненником і лідером команди організаторів спортивного заходу виступила заступниця голови обласної державної адміністрації Злата Некрасова. Взяти участь у марафоні вийшли більше 200 жителів і гостей Василівки. Поряд зі Златою Некрасовою дистанцію здолав депутат Запорізької обласної ради, голова Токмацької міської федерації боксу Аскад Ашурбеков. Забіг стартував від дитячого садочка «Малятко» та завершився біля центрального входу до музею «Садиба Попова», який є однією з «туристичних перлин» нашої області. На фініші учасників марафону чекали представники міської влади м. Василівки. Злата Некрасова вручила міському голові Сергію Каліману подяку за всебічну підтримку в організації суспільно-важливої акції.  «Дякую усім учасникам сьогоднішнього марафону. Ми сьогодні побачили безліч щасливих облич, гарні емоції і радість! Побачили, як людей об’єднує спільна ідея і мета. Вся Україна повинна дізнатися які у нас є туристичні об’єкти та визначні пам’ятки. А обласна адміністрація у цьому допоможе», – зазначила заступниця голови обласної державної адміністрації. Наступний етап марафону «RNZP. 5 вікендів» відбудеться 20 березня у м.Гуляйполі.

Домашний Зоопарк у Василівці.

1️⃣ Берберійский лев, також відомий як північно-африканський лев🦁. В дикій природі вже не зустрічається! Останнього лева застрелили в 1920 році в Марокко. Сьогодні деякі леви збереженні тільки в умовах неволі‼️ (реабілітаційні центри, наприклад)⠀
2️⃣ Бурий ведмідьдь. Занесений в Червону книгу України (2003 р), чисельність не перевищує 300 осіб. Причина зменшення популяції: інтенсивна експлуатація та омолодження лісу🌳, браконьєрський відстріл хижаків.⠀
3️⃣ Бурий ведмідь🐻 Каливан перші 2.5 років свого життя провів на притравочній станції. Він був об’єктом навчання для мисливських собак. Щоб ведмежа не погризло псів, йому вибили клики, позбавив змоги оборонятися.😔
Відчинений кожен день з 9.00 до 16.00⠀

До 7-ми років безкоштовно⠀
7-14 років 50 грн⠀
з 14-ти років 100 грн⠀
з 70-ти років безкоштовно

Дніпроруднівська колекція.

У місті Днепрорудне можна побачити унікальну колекцію давніх кам’яних корит, яка належить  підприємцю Ігорю Троню. З 2019 року колекція занесена в книгу Рекордів України, представникам національного реєстру рекордів України колекціонер продемонстрував 117 кам’яних корит 12-18 ст., зібраних на території п’яти південно-східних областей країни, включаючи Запорізьку, Дніпропетровську і Херсонську. На даний час колекція поповнилась ще 33 експонатами. Це кам’яні корита, якими користувалися наші предки, що проживали на нашій території. В колекції Ігоря Троня, є корита, які нагадують сучасні дачні басейни – розміром. В кожному такому давньому басейні є зливний отвір – як і в сучасних. Ними користувався осілий народ. Не менш дивні корита для домашніх тварин. Для корів, зокрема, вони були особливої форми – вузькі з одного боку і  із значним розширенням до іншої сторони. Вони використовувалися як дійниці. Широка сторона корита якраз ставилася під вим’ям корівки, куди хозяйка й доїла молоко. Особливе корито у такої хазяйки було і для овець – вузьке, але довге. Щоб вони у чотирьох або в п’ятьох могли одночасно водиці випити. Ще в колекції є старовинна степова колиска. Причому не проста, а колиска-оберіг, що захищала немовля – від нечистої сили. Виготовлялася вона не з холодного гірського граніту, а з теплого степового вапняку або піщанику. Сподіваємось що колекція Ігоря Троня в майбутньому розміститься у власному музеї.

Храм Покрови Пресвятої Богородиці в селі Новоуспенівка.

Храм побудований в кінці XIX століття, за деякими даними кам’яну церкву збудували і освятили 14 жовтня 1893 року в честь Покрови Присвятої Богородиці, на сьогоднішній день храм діючий і є одним з найстаріших в Веселівському а тепер вже і в об’єднаному Мелітопольському районі.
Нвоуспенівка засноване як село Єгорка в 1861 році вихідцями з села Балки Мелітопольського повіту зараз Василівський район, село спочатку складалося з двох частин (громад) на карті 1876 року східна половина села позначена як Успенська-1 західна частина як Успенська-2, станом на 1886 рік у селі Тимошівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 958 осіб, налічувалось 135 дворів, згодом село перейменоване на Сукновалівку, а вже в 1961 році отримало сучасну назву Новоуспенівка.
У двох кілометрах від села Новоуспенівка збереглося кладовище зниклого села Сірі Хутори (Сарафанівка) село було засноване в 1860-х роках вихідцями з села Тимошівка Михайлівського району, село зникло з карти Запорізької області в липні 1974 року.

БЕРДЯНСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ «ІСТОРІЯ МУЗЕЙНИХ ЕКСПОНАТІВ».

Музей – це місце, де Вас зустрічають експонати – символи різних епох, свідки історичних подій, родинні реліквії.
Кожен предмет, що потрапив до музейної колекції, має свою унікальну історію. На жаль, в рамках оглядової екскурсії не завжди є можливість розкрити історію експонату – як він потрапив до музею, кому належав, де зберігався – його принесли чи науковий співробітник його довго відшукував або це була випадкова знахідка під час будівництва.
Метою нашого проекту є знайомство відвідувачів з колекцією наших фондів, а саме з історією унікальних експонатів.
Нашу розповідь ми розпочинаємо з огляду експозицій просто неба, у нас їх три: це двір меморіального будинку-музею П.П. Шмідта, території біля Бердянського краєзнавчого музею та музею історії міста.
https://www.facebook.com/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-835665773153311/

Природний парк «Великий Луг».

10 лютого 2021 р. виповнюється 15 років від дня утворення природного парку «Великий Луг».

Парк розташований на території Василівського району Запорізької області та підпорядковується Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, оперативне управління здійснює Державна служба заповідної справи.

Національний парк «Великий Луг» було засновано у 2006 р. з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природно-ландшафтних та історико-культурних комплексів степової зони, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Загальна площа Парку становить 16756 га. На його величезній території зустрічаються різні типи рослинності: степова, лісова, і, звичайно, водна та болотна. Схили балок і берег Каховського водосховища вкриті килимом з понад 40 видів рослин, частина яких занесена до Червоної книги України. Серед них — ендеміки береза дніпровська і цимбохазма дніпровська, декілька видів ковили та тюльпану. На мілководді зустрічаються такі релікти, як плавун щитолистий, сальвінія плаваюча, водяний горіх. Не менш різноманітний і тваринний світ «Великого Лугу». У водах Каховського водосховища і річки Білозерки водиться близько 56 видів риби. Це непогані місця для нересту. Біля води можна зустріти ондатру, єнотоподібну собаку, а також безліч пернатих: крижень, качка, чапля, чайка, декілька видів нирка, гусак та багато інших. Під час перельотів до них приєднуються поганки, баклани, деякі види гусей, журавля, щурки тощо. В балках можна зустріти диких вепрів, зайців, лисиць, куниць, косуль. В Маячанській балці багато змій, особливо часто зустрічаються червонокнижний полоз жовтобрюхий та гадюка степова. Якщо перша не зашкодить людині, то гадюку слід остерігатися. Запам’ятайте, змії ніколи не атакують першими, тому, гуляючи степовими просторами, уважно дивіться під ноги. В балках зустрічаються птахи, занесені до Червоної книги: філін, курганник, лунь степова, балабан, сапсан, дрофа та інші. Часто можна зустріти фазанів, куріпок, перепелів.

Кам’яні могили.

Кам’яні Могили – унікальний природний та історичний пам’ятник, на жаль, майже незнайомий широкому загалу. Лише в останні роки його популярність серед туристів дещо зросла. Розташований цей заповідний об’єкт здебільшого в Володарському районі Донецької області біля села Назарівка (300 га), а близько сотні гектар його припадають на Більмацький (Куйбишевський) район Запорізької області уздовж правого берега річки Каратиш, лівої притоки річки Берди. Заснований заповідник в квітні 1927 року, а статус заповідника отримав в 1961 році. У 2008 році заповідник «Кам’яні могили» потрапив в Tоп-21 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України».

У Запоріжжі відкрили пам’ятник Святому Івану Павлу ІІ та міському голові Олександрівська Феліксові Мовчановському.

Урочисте відкриття пам’ятників Святому Івану Павлу ІІ та міському голові Олександрівська Феліксові Мовчановському, вулиці ім. Св. Івана Павла ІІ відбулися 6 лютого в сквері ім. О. Пушкіна біля Санктуарію Бога Отця Милосердного Римської католицької церкви.
В заходах взяли участь представники посольств та консульств Республіки Польща в Україні – зокрема, Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький (м. Київ), керівники РКЦ, зокрема Архієпископ РКЦ Мечислав Мокшицький (м.Львів), єпископ-ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ Павло Гончарук, єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ Ян Собіло. Серед учасників заходу були також екзарх Донецький Української греко-католицької церкви Степан Меньок, настоятель громади Вірменської апостольської церкви тер Юсик Нуріджанян, представники Ліванської Маронітської церкви.
Гостями урочистостей стали представники влади, лідери польських та національно-культурних товариств міста і області, науковці і співробітники закладів вищої освіти, краєзнавці, представники громадськості, меценати. Фінансування зведення пам’ятників надали меценати та Kancelaria Prezesa Rady Ministrów Республіки Польща.

КУЛЬТУРНІ ПАМ’ЯТКИ ЗАПОРІЖЖЯ ПОЗНАЧАТЬ НА ОНЛАЙН-КАРТІ.

Голова обласної державної адміністрації Олександр Старух під час наради з питань охорони культурної спадщини регіону ініціював створення онлайн-мапи пам’яток регіону. Лише одним кліком можна буде побачити, за які об’єкти відповідає обласна влада, а за які – місцева. Це допоможе фахівцям та жителям області відслідковувати стан пам’яток.

Разом з тим у цій сфері накопичилось багато проблем. Одна із них – відсутність позначень на місцевості меж курганів та самовільна перебудова архітектурних пам’яток. Ускладнює роботу охоронних органів також відсутність чіткого розподілу сфери відповідальності між обласними та місцевим органами.

Олександр Старух ініціював розгляд цього питання на засіданні колегії облдержадміністрації.

«Ми щорічно втрачаємо культурну спадщину. А по-друге, ми можемо подарувати людям проблеми, коли вони дізнаються, що на їх земельній ділянці знаходиться курган, і вони не можуть його обробляти. Для вирішення збираємо колегію обласної державної адміністрації. Це той орган, що може узгодити інтереси різних відомств, суб’єктів влади.  Спільно приймемо колегіальне рішення, яке буде обов’язковим для виконання всіма органами в регіоні. Воно буде полягати у передачі певних функцій з охорони пам’яток на місця – у новоутворені громади, – сказав очільник регіону

Наразі на державному обліку в області перебуває 3 561 пам’ятка культурної спадщини, з них  національного значення – 12, а місцевого – 241.  Також до Списку історичних населених місць України занесені міста Запоріжжя, Бердянськ, Оріхів, Мелітополь та Гуляйполе.

https://www.zoda.gov.ua/news/54002/kulturni-pamyatki-zaporizhzhya-poznachat-na-onlayn-karti.html?fbclid=IwAR2OKoordoI82lZ4P7osThbrSe4bTVmPJaKh0PbbydzENH3rI2R4ywe4nmo

Запорізька область в м. Велика Знам’янка.

Казкове озеро взимку, біля Мамай Гори, в селі Велика Знам’янка .
( фото від @kustinskiiiaroslav )

Національний заповідник “Кам’яна Могила”/National reserve “Stone Tomb”

Раді повідомити приємну новину! Відтепер відео про Кам’яну Могилу, міні-екскурсії та ще багато цікавого можна подивитися на нашому ютуб каналі! Будемо раді бачити Вас у підписках, приєднуйтесь будь ласка!

https://www.youtube.com/channel/UCQ_jZAJE8smmgz69T7fg-5A

Свято Троїцький храм м. Приморська.

У 1821 році село Обіточне було перетворено в місто Ногайськ, який став позаштатним містом Бердянського повіту Таврійської губернії Російської імперії.

У 1964 році смт Ногайськ був перейменований в смт Приморське.

У 1967 році віднесений до категорії міст районного підпорядкування. Кілька років по тому назва міста – Приморське – було трохи під кориговано: він став Приморськом. У місті знаходиться найстаріша церква Запорізької області Храм Святої Трійці.

Свято-Троїцька церква на околиці Приморська була закладена в 1813 – 1814 роках на березі річки Обіточної в честь перемоги у війні над Наполеоном 1812 р.

Перші роки Свято-Троїцький храм був дерев’яним. У 1818 р почалося будівництво кам’яного будинку, яке тривало 18 років. Тільки в 1838 р тут почали проводити служби. Храм має хрестово-купольну конструкцію. Чотирикутпність увінчано світловим барабаном з вісьмома вікнами, на якому тримається півсферичний купол. Три його стіни закінчуються фронтонами, до четвертої примикає дзвіниця.

У 30-х роках ХХ ст. храм закрили, а дзвіницю підірвали. Настінні розписи сховали під товстим шаром штукатурки. Так церква перетворилася в склад.

Православній церкві будівлю повернули тільки в 1991 р, з набуттям Україною незалежності.

Тоді почали відновлення будівлі храму – відбудували дзвіницю, частково вдалося відкрити фрески ХІХ ст.

Історико-архітектурний музей-заповідник “Садиба Попова”.

У 60-ти км від Запоріжжя знаходиться місто Василівка, засноване в 1784 році генерал-майором Василем Поповим. У місті частково збереглася садиба засновника міста, головні спороди якої побудовані онуком генерала – Василем Павловичем Поповим у 2-й половині XIX ст. Зараз це історико-архітектурний музей-заповідник “Садиба Попова”. Зам­ок – головна будівля маєтку, не дожив до наших днів, як і парк з фонтанами. Однак збереглися флігель, стайні та оглядова вежа. Але навіть те що збереглося складає уяву про грандіозність садиби. Коли наступного разу будете їхати на Чорне та Азовське моря на відпочинок, не забудьте зупинитися в Василівці.

Фото Severyn Parkhomenko

Бердянську затоку заполонили тисячі лебедів.

Як стало відомо, завдяки теплим зимам, які характерні для України протягом останніх років, лебеді почуваються комфортно.

Більш того узбережжі Азовського моря мілке, і тут безліч риби для благородних птахів. Також на березі достатня кількість планктону, яким теж харчуються лебеді.

http://www.rayonka.com/news/view/name/1000lebedey/

 

Олександр Ткаченко – про перехід сфери обслуговування на державну мову.

https://www.facebook.com/watch/?ref=saved&v=803552927169774

Приморськ – Ногайськ 200 років.

18 січня 1821 року важлива дата в історії міста Приморська – Ногайська. В цей день Ногайськ отримує перший документ, що закріплює назву та його існування. Жителі Примоська люблять своє молоде, зелене місто просто за те, що воно є, за те, що вони в ньому живуть, працюють. Нехай це місто буде завжди квітучим і красивим, а життя кожної родини наповнена душевним теплом, радістю і благополуччям! У зв’язку з цим в Приморському краєзнавчому музеї відкрилась виставка, яку можуть відвідати всі.

https://www.facebook.com/watch/?ref=saved&v=767839433939886

 

Кам’яна Могила з висоти пташиного лету. Український фотограф переміг у конкурсі від Вікіпедії

Київський фотограф та журналіст Ельдар Сарахман став лауреатом української частини найбільшого у світі фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки” 2020 року.

Його світлина культового комплексу Кам’яна Могила, що знаходиться у Запорізькій області, здобула друге місце за оцінками журі. Також світлина стала найкращою серед інших фото Запорізької області. Ця фотографія серед десяти інших представить Україну на міжнародному етапі конкурсу, де позмагається з переможцями інших країн.

Ельдар розповідає, що потрапив до природної пам’ятки в ході робочої поїздки в смт. Кирилівка у вересні 2018 р.. Каже, що давно планував відвідати Кам’яну Могилу і скористався нагодою поблукати між брил з камерою та зробити зйомку з висоти 120 м. коптером.

“Відчуття неймовірні коли гуляєш між цими каменями. Відчуття ніби час чи то сповільнюється, чи то стає в’язким. Туди приїжджають люди, яких заздалегідь туди тягне, адже ця місцина заспокоює. Там сидів якийсь чоловік який був солдатом Збройних сил України, кіборг, він брав участь у боях на фронті. І він там сидів, я так розумію, кілька годин. Міркував, фантазував, заспокоювався”, – згадує Ельдар.

Кам'яна Могила з висоти пташиного польоту. Український фотограф переміг у конкурсі від ВікіпедіїФото: Ельдар Сарахман

За словами фотографа, красу Кам’яної Могили треба ловити, адже завдяки грі сонця на пісковиках у цьому місці особливе освітлення. Все переливається, і якщо з одного ракурсу колір та об’єм один, то з неба – зовсім інший.

Також Ельдар Сарахмн розповів, чим його заворожує запорізький край. На його думку, область зі своїми ландшафтами може скласти туристичну конкуренцію Карпатам, адже запорізький степ має викликати особливі емоції в українців, нащадків кочовиків та степовиків.

Кам'яна Могила з висоти пташиного польоту. Український фотограф переміг у конкурсі від ВікіпедіїФото: Ельдар Сарахман

“Запоріжжя – це не тільки Дніпрогес і Хортиця, це насамперед запорізький степ. І те, що така культова пам’ятка природи як Кам’яна Могила знаходиться на Запоріжжі, ще раз підкреслює, що Запоріжжя має дуже великий туристичний потенціал, маю надію, що він буде реалізований в майбутньому”, – каже фотограф.

  • У 2020 році на конкурс “Вікі любить пам’ятки” подали понад 47 тисяч світлин та відео пам’яток культури України, що є рекордом за всі роки проведення конкурсу в Україні. Цьогоріч свої роботи завантажили понад 550 авторів. За кількістю фото Україна посіла перше місце серед 50 країн-учасниць.
  • Історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила»  світова пам’ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт Мирне у Запорізькій області. Кам’яна Могила є природним утворенням, висота якого сягає 12 метрів. Вона займає площу розміром 1,6 га, на території якої розташовані близько 3 тисяч плит. Містить декілька тисяч стародавніх наскельних зображень — петрогліфів. Хронологія петрогліфів охоплює період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (XXIV—XXII тис. до н. е. до X—XIII ст.).
  • https://suspilne.media/94897-u-zaporizkij-oblasti-znajsli-tilo-dalekobijnika-z-doneccini/

Туристи поповнили обласну скарбницю на 6 млн грн.

 За словами начальника управління Романа Афонова, із загальних надходжень 2,8 млн грн сплатили юридичні особи, 3,2 млн грн – фізичні особи.

Найбільші суми від приймання туристів отримали скарбниці Якимівського та Приазовського районів – майже 2,4 млн грн, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 2 млн грн, м. Запоріжжя – 1,5 млн грн.

Всього на території регіону зареєстровано 846 платників туристичного збору, серед яких 212 – це СГД-юридичні особи, 634 – фізособи.

Нагадаємо, ставки збору встановлюють органи місцевого самоврядування, а саме – сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад. Розмір платежу за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

Відділ комунікацій Запорізької обласної ради.

https://zor.gov.ua/…/turysty-popovnyly-oblasnu..

Стратегії розвитку туризму Запорізької області 2021-2027 рр

В Запорізькій області завершили тривалу та важливу роботу з розробки проекту “Стратегії розвитку туризму Запорізької області 2021-2027 рр.”.  Попереду ще багато роботи, а саме громадські обговорення, внесення змін та затвердження остаточної редакції документу.
Останнім часом, розвитку туризму в країні приділяють багато уваги. Не виключенням стала і Запорізька область – туризм визначений одним з пріоритетних напрямків в стратегії регіонального розвитку області на наступні 7 років. У роботу над стратегії розвитку туризму Департаментом культури, туризму, національностей та релігій ЗОДА були залученні фахівці всіх рівнів, зацікавлені сторони: представники влади, бізнесу, науковці, громадськість, що забезпечило максимальне охоплення думок та бачення ключових моментів для розвитку туризму у регіоні.
Ознайомитися з проектом Стратегії розвитку туризму Запорізької області можна за посиланням: https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Ffile%2Fd%2F1-gwTdCkIZbDI8340LdJMmSzxGQE3Vf28%2Fview%3Fusp%3Dsharing%26fbclid%3DIwAR2Wji9cTu9GR5-GIzu5YCBIjld2IZxVdHjLxQ410y9iWxgHZm8a8rEwh34&h=AT3t1kHeCcm47afYAdYVqwALtBkw2VQsG0F0v2GcKdm10tr–xdgSw-Xl_m9M2Bl756QtiUnSL2A2xaoz1v99k-64923A3jzThczdv0C7aoUpHqwf2c0QIOrTE5nnsTlbzA&__tn__=%2CmH-R&c[0]=AT27mACVDbeBCVhLnZx1mmIqz8Y_oSeg0thBWHGPYUhQtU1V4l-mJ4sICl3AX0oRsxB-cLD8v0ZJfLWbb2zDewzaJvVaYpmWUNdaQx9at4zJqWOLUO-4RRmWI2wlcA41W1mDvDM168iZlQNMswr6-FfUplsVzeso2TuQa-7-m0WegelyQATRJg5xSASMnViIJvDph5c8ruGdykvBVgt9a-g

Гуляйпільський краєзнавчий музей відзначає 60-річчя.

Гуляйпільському краєзнавчому музею – 60 років. Датою його заснування містяни вважають день відкриття у 1960-му році в тодішньому будинку культури музею історії краю. Самій будівлі гуляйпільського краєзнавчого музею – майже 120 років. Вона була зведена у 1901-му як банк Товариства взаємного кредиту. У 20-ті роки минулого століття тут розташовувалось єврейське колонізаційне товариство, в 30-ті – поліклініка, на початку сорокових – Свято-Троїцька релігійна громада, потім військовий шпиталь, і в повоєнні часи діяв районний будинок культури. Нині музей позиціює себе як сучасний заклад культури, котрий популяризує історію свого краю різноманітними способами – екскурсіями з сюрпризами, театральними постановками, просвітницькими заходами для молоді, зустрічами з творчими особистостями, диспутами, виставками, флешмобами. У містян користується популярністю акція “Подаруй музею артефакт”. Таким чином з’явились тематичні експозиції, присвячені представникам старовинних гуляйпільских родин. Але головною особистістю музею є видатний земляк, ватажок повстанського руху на півдні України – Нестор Іванович Махно, тому значна частина музейної експозиції присвячена саме йому, його діяльності. І це є головним фактором, який притягує туристів до цієї території.

Нещодавно у музею з’явилась філія – “Хата Карпа”,– розташована у будинку брата Нестора Махна. Зараз там триває реконструкція. “Ми спілкувалися з його родичами, і родичі нам продали цю хату. Ми так її і назвали хатою Махна. Робимо її як філію нашого музею гуляйпільського. Ми навели там порядок, поприбирали, повиносили те, що вже не потрібно на тому подвір’ї. Куди люди зможуть завітать, подивитися, де був, де ночував колись наш Нестор Іванович, як жили його родичі”, – каже міський голова Гуляйполя Сергій Ярмак. Зараз у Гуляйполі реставрують історичний центр. Містяни сподіваються, що вже влітку наступного року вони прийматимуть гостей на черговий фестиваль «Вольниця», присвячений Нестору Махну.

Молодість, якою ти була!

9 грудня до Пологівського районного краєзнавчого музею завітали гості – підопічні комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Пологівської міської ради. Музейники провели для відвідувачів оглядову екскурсію та продемонстрували відеоряд про історію Пологівського краю. Поважні гості згадали юність, відомих пологівців, ностальгували, з посмішкою обговорювали події минулих років. Від екскурсії та спілкування у всіх залишилися лише приємні, теплі враження.

А як давно Ви були у музеї?

Стратегія розвитку Запорізького регіону.

08 грудня в облдержадміністрації відбулося засідання робочої групи з формування Стратегії розвитку туризму Запорізької області. В засіданні взяли участь заступник голови (стажування) облдержадміністрації Олександр Свистун; директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко та – в онлайн-режимі – провідні науковці та експерти зі сфери туризму.

Під час онлайн-зустрічі робочою групою обговорювалися ключові напрямки та завдання у рамках розробки Стратегії розвитку туризму Запорізької області. Експертам запропонували долучитися до вивчення туристичного потенціалу регіону, визначення пріоритетних і перспективних ресурсів, та наукового обґрунтування шляхів розвитку туристичної галузі Запорізької області.

Олександр Свистун розповів про своє бачення острова Хортиці як унікального об’єкта туризму.

Владислав Мороко звернувся до наукового співтовариства з проханням презентувати своє бачення розвитку туризму в регіоні до 2027 року та вносити пропозиції до Програми на 2021-2025 роки. Він наголосив на тому, що Запорізька область першою розробляє Стратегію розвитку туризму, це унікальна робота державних та наукових структур спільно з громадськістю.

Наразі почався процес верифікації проєкту Стратегії розвитку туризму Запорізької області з громадянським суспільством, а тому просимо науковців, представників громадськості та туристичного бізнесу, всім зацікавленим направляти пропозиції на e-mail ouk@online.ua.

 

Сьогодні вже визначено Стратегічні та оперативні цілі до Стратегії розвитку туризму Запорізької області.

 

Стратегічні цілі:

Перша – «Вдосконалення та розвиток туристично-рекреаційної та допоміжної інфраструктури» включає оперативні цілі:

1. Модернізація інфраструктури загального користування та створення спеціальної туристичної інфраструктури (від мережі ТІЦ до окремої сільської зеленої садиби);

 

2. Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури регіону;

 

3. Розбудова річкової, морської туристичної інфраструктури регіону;

 

4. Створення сучасних територій відпочинку і рекреації.

 

Друга – «Розвиток людських ресурсів» включає оперативні цілі:

1. Створення системи регіональної економічної підтримки малого і середнього туристичного бізнесу, всієї сфери обслуговування Запорізької області;

 

2. Формування системи партнерства органів управління новостворених районів та ОТГ області з туристичним бізнесом;

 

3. Створення локальних професійних громадських об’єднань (ЛОТ) під егідою Національної туристичної організації України (НТОУ);

 

4. Забезпечення якості професійної підготовки кадрів туризму та сфери обслуговування.

 

Третя – «Формування та просування туристичних дестинацій Запорізької області» включає оперативні цілі:

1. Створення бази даних туристичних ресурсів Запорізької області на базі нового адміністративного устрою територій;

 

2. Формування туристичного бренда регіону та його маркетингового просування;

 

3. Промоція туристичних дестинацій, сформованих на основі провідних туристичних ресурсів («магнітів») при активній підтримці влади і працевлаштуванні місцевого населення у туристичній сфері;

 

4. Активізація та розвиток різних видів туризму: гастрономічного, винного, сільського, зеленого, санаторно-курортного тощо;

 

5. Розробка нових туристичних продуктів регіону, просування та їх популяризація.

 

Засідання робочої групи з формування Стратегії розвитку туризму Запорізької області продовжилося у приміщенні ЗОУНБ.

(більше…)

Бердянськ місто на узбережжі.

Унікальність бердянської природи починається з цілющих грязей, мінеральних вод та Азовського моря.🌊
Бердянські лимани відомі не менше, ніж Азовське море. Така популярність обумовлена тим, що ці водойми не тільки входять до частини Приазовського національного природного парку, але є джерелом лікувальних мулових грязей.
Тут росте рідкісна доісторична трава «солерос», яка, в залежності від сезону, змінює колір із зеленого на червоний, а морське повітря насичене цілющими елементами і поєднуються з ароматами степових трав.🤗
Бердянськ різноманітний та зі своїми родзинками, який має багато цікавинок, й оточений мальовничими місцями, які варто побачити!👇
Більше інформації на туристичному сайті міста 😉
🌐 https://berdyansk.travel
ph: 📸 Tanya Cheremysina

Унікальна Гідроархеологічна знахідка.

Під Запоріжжям команда запорізьких гідроархеологів на чолі з керівником відділу реставрації Національного заповідника «Хортиця» Валерієм Нефьодовим зробила на дні русла Дніпра в районі села Канівське унікальну Гідроархеологічну знахідку – гарматний лафет козацької доби. “Наші археологи знайшли ковану залізом сухопутний лафет (спеціальне пристосування, на якому закріплюється ствол гармати.  Від стану облоги артилерійської гармати – гармати козацького часу (16-18 століття) дуже великого калібру вагою близько 2-3 тони, – розповів директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко. – Це унікальна знахідка, так як за 40 років підводної археології біля Хортиці подібних речей ще жодного разу не знаходили. Більш того, наскільки мені відомо, в українських музеях немає жодного стародавнього лафета цього часу. Знарядь збереглося в сотні разів більше, а ось саме лафетів не так багато навіть в музеях Європи».

(більше…)

Проект “Яка твоя історія?” вже в м. Мелітополь.

Відтепер у Мелітополі є своя виставка історичних світлин просто неба.
Так, це значить, що ми завершили роботу над встановленням і всі місцеві мешканці(-ки), а також гості міста можуть насолоджуватися і досліджувати Мелітополь крізь призму родинних історій та архівних світлин.
🤔 А тепер найголовніше – куди йти і де дивитися?
✔ Все доволі просто: фотовиставка розмістилася на території внутрішнього подвір’я колишнього Мелітопольського повітового земства, сучасний природничо-географічний факультет Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького.
👣 Відвідуйте. Насолоджуйтесь. Фотографуйте. Розповідайте. Діліться враженнями.
Нам дуже важлива ваша думка.
#яка_твоя_історія

«Які кольори відображають Запорізьку область?»

11 листопада завершується опитування: «Які кольори відображають Запорізьку область?» Поспішіть висловити свою думку!
В Запорізькій області триває формування Стратегії розвитку туризму. Проводяться опитування та напрацювання впізнаваного візуального образу регіону. Долучитись до розробки айдентики Запорізької області має змогу кожен охочий. Проявіть активність!
Пропонуємо вам визначити колір, який буде використано під час розробки візуальної складової Запорізької області за посиланням
https://forms.gle/UzaqzStcGbAhyc1VA

Розробка айдентики Запорізької області.

11 листопада завершується опитування: «Які історико-культурні або природні риси є знаковими для Запорізької області?»
В Запорізькій області триває формування Стратегії розвитку туризму. Проводяться опитування та напрацювання впізнаваного візуального образу регіону. Долучитись до розробки айдентики Запорізької області має змогу кожен охочий. Поспішайте висловити свою думку!
Результати опитування буде використано під час розробки візуального бренду області. Пропонуємо вам визначити історико-культурні та природні риси Запорізької області за посиланням:
https://forms.gle/2KSPFLX9tyisqqFn6

Запорізький ботанічний сад – природа краси.

Найкраще місце аби помилуватися, здивуватися та відчути весну – Запорізький міський ботанічний сад.
Національне надбання
З 1971 Запорізький міський ботанічний сад затверджений як «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва» місцевого значення та увійшов до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є частиною світової системи природних територій та об’єктів.
У 1992 році Запорізький міський ботанічний сад вступив в асоціацію ботанічних садів України.
Як позашкільний навчальний заклад “Дитячий парк “Запорізький міський ботанічний сад” виконує також освітню функцію. Тут працюють 23 гуртки, 52 групи в яких займаються 780 дітей і підлітків міста у віці від 5 до 18 років. Гуртки працюють за трьома напрямками: еколого-натуралістичні; художньо-естетичні; соціально-реабілітаційні.
Зелене місто
Сьогодні ботанічний сад займає територію в 12 га, на якій розміщені адміністративно-навчальний корпус, дендропарк, 20 навчально-дослідних лабораторій (оранжерей).
Оранжерею «Сукулентні рослини» прикрашають представники сімейства опунції, агави, ехеверія, каланхоє, молочаї, алоє, гаттерія та багато інших.
В оранжереї «Лимонарій» зібрані мандарини, лимони, апельсини, кінкан, кумкват, фейхоа, грейпфрут, карамболь, інжир, хурма.
«Зимовий сад» приємно здивує відвідувачів різноманітністю тропічних і субтропічних рослин, таких як: рожевий і гібридний банани, фінік канарський і Робелена, папайя, інжир, фейхоа, ананас чубатий, монстера приваблива і делікатесна, фікуси.

Проєкт «Гастроспадщина України»

Український центр культурних досліджень розпочав проєкт «Гастроспадщина України». В рамках проєкту буде створено першу українську енциклопедією «Українська гастроспадщина: традиції гостинності та культура приготування страв».

Можливість взяти участь у проекті та отримати сертифікат співавторства можуть усі без винятку.

Інформацію можна надсилати в паперовому або електронному вигляді (за необхідністю – із посиланням на Інтернет ресурси) за темами:

– традиції гостинності;

– культура приготування страв.

До документів, будь ласка, додавайте згоду на обробку персональних даних в довільній формі. В разі наявності відеофайлів та фотоматеріалів, прохання завантажувати на google диск та надавати доступ до файлів.

Кожної п’ятниці на сайті Українського центру культурних досліджень http://uccs.org.ua/ в рубриці «Гастроспадщина України» буде презентовано найбільш яскравий матеріал, що було отримано протягом тижня.

Інформацію та рецепти можна надіслати до 31.12.2020 року на електронну адресу: uccseducate@gmail.com

ТОП 12

До найбільш популярних туристичних об’єктів Запорізької області увійшли Національний заповідник «Хортиця», Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила», Запорізький обласний краєзнавчий музей, Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» та інші.

... Дізнатись більше...

СВІЖІ НОВИНИ

5-10-2018

Культурні маршрути

     Цього року Міністерство культури України ініційовало внутрішню процедуру приєднання України до Розширеної часткової угоди про культурні маршрути Ради Європи.

3-5-2019

У Запоріжжі уточнено список пам’яток історії та культури міста

У рамках програми охорони пам’яток історії та культури у м. Запоріжжя на 2018-2022 роки фахівці департаменту культури і туризму Запорізької міської ради провели комплексну звірку державного обліку пам’яток. Їх облік здійснюється уповноваженим органом ЗОДА. Звірку виконано за результатами тривалих історико-архівних пошуків спеціалістів департаменту та краєзнавців. За сприяння дирекції Державного архіву Запорізької області було виявлено документи, […]

3-20-2019

На Запоріжжі в музей передали тисячорічні артефакти, серед яких – скіпетр “степового царя”

Артефакти, що їх було знайдено під час розкопок у Пологівському районі, урочисто передали  місцевому краєзнавчому музею у вівторок, 19 березня. Археологи, що торік проводили розкопки двох курганів на території Пологівського району, після дослідження передали знахідки Пологівському краєзнавчому музею.  Артефакти охоплюють культури різних періодів, починаючи від доби ранньої бронзи і закінчуючи добою пізньої бронзи. Їхній вік […]

3-28-2019

ЗАПОРІЗЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-ЯРМАРОК запрошує

    11 травня 2019 року з 11.00 за аресою: м. Запоріжжя вул. Глісерна, Центральний парк культури і відпочинку «Дубовий гай» відбудеться ЗАПОРІЗЬКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-ЯРМАРОК.     Заявка подається до 26 квітня 2019 року на ел. адресу: zaptur@ukr.net.   Телефони для довідок: (061) 239-06-33, (096) 109-04-56 Катерина, (097) 283 85 77 Анастасія.   Заявка для заповнення.

Фільм про Хортицю від ВВС

2016 року всесвітньо відомий телевізійний канал ВВС зняв ролик про острів Хортицю

Знімальна група з Англії прибула до Запоріжжя для того, щоб зняти передачу про острів Хортицю до циклу передач про найвідоміші острови світу. В результаті 4-хвилинний ролик про острів на Дніпрі побачили десятки мільйонів глядачів в усьому світі.

Підпишіться на наш YouTube канал

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ